Негативний економічний ефект від зникнення водно-болотних угідь може досягти $39 трлн до 2050 року, йдеться в доповіді, підготовленій до конференції країн-учасниць Конвенції про водно-болотні угіддя, опублікованій у вівторок.
Автори доповіді зазначають, що ці екосистеми зникають із загрозливою швидкістю. За збереження нинішніх тенденцій до 2050 року світ може втратити до 20% водно-болотних угідь, що залишилися, що матиме значні негативні наслідки для світової економіки.
Наразі ці угіддя займають близько 6% поверхні Землі, але водночас забезпечують понад 7,5% світового ВВП завдяки забезпеченню доступу до чистої води, захисту від повеней, підтримці продовольчої безпеки та накопиченню вуглецю, йдеться в доповіді.
Попри свою важливість, вони зникають швидше, ніж будь-яка інша екосистема – у середньому на 0,52% на рік. З 1970 року зникло 22% (близько 411 млн гектарів) водно-болотних угідь, що еквівалентно більш ніж пів мільярду футбольних полів. З решти чверть перебувають у стані деградації. Запобігання їх втрати потребуватиме щорічних інвестицій у розмірі $275-550 млрд, зазначають автори доповіді.
Конвенцію про водно-болотні угіддя ухвалили в Рамсарі (Іран) 1971 року і вона є міжурядовим договором, спрямованим на збереження, розумне використання і відновлення водно-болотних угідь з метою забезпечення сталого глобального розвитку.
Чергова конференція підписантів конвенції відбудеться в Зімбабве з 23 до 31 липня.
