Плати або прощайся з кіоском — саме за таким принципом, за версією слідства, могла працювати схема в Одесі. Чиновника міськради підозрюють у поборах із підприємців, які хотіли вберегти свої МАФи від демонтажу.
Невже боротьба з незаконними кіосками для когось стала не роботою, а способом заробітку? Як стало відомо журналістам 048.ua з ухвал Хаджибейського районного суду Одеси, підприємцям фактично могли пропонувати простий вибір: або торговельна точка йде під демонтаж, або власник платить і продовжує працювати.
Замість демонтажу — «данина» з підприємців
За даними слідства, головний спеціаліст відділу контролю з демонтажу та протидії стихійній торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради Віктор Кулєшов нібито організував схему поборів із власників МАФів.
На посаду його призначили у березні 2026 року. Пропрацювати спокійно вдалося недовго: вже через чотири місяці чиновник опинився в центрі кримінального провадження про можливе одержання неправомірної вигоди.
За посадою Кулєшов мав контролювати законність розміщення тимчасових споруд і видавати приписи про їх демонтаж. Однак, за версією правоохоронців, замість звичайної процедури підприємцям могли пропонувати значно простіший, хоча й дорожчий шлях — заплатити «данину» та забути про перевірки й демонтаж.
За матеріалами справи, усе починалося з повідомлення про те, що строк дії дозвільних документів завершився, а кіоск можуть прибрати. Після цього до власника торговельної точки нібито звертався посередник, який уже озвучував ціну подальшого спокою.
По тисячі гривень за кожен квадратний метр
Як стверджує слідство, «тариф» становив 1 тисячу гривень за кожен квадратний метр торговельного об’єкта. За ці гроші власникам МАФів нібито обіцяли, що споруду не демонтують, а працівники профільного управління протягом року не приходитимуть із перевірками.
В одному з описаних у судових матеріалах епізодів за недемонтаж торговельної точки у підприємця попросили 36 тисяч гривень. Першу частину суми — 11 тисяч гривень — посередник, за версією слідства, отримав біля магазину «Сільпо» на вулиці Героїв Крут.
Кримінальне провадження відкрили 25 травня 2026 року після заяви жінки. Вона повідомила поліції, що посадовець одного з виконавчих органів вимагає від неї неправомірну вигоду за вчинення адміністративних дій.
Обох затримали з різницею у вісім хвилин
Судові матеріали показують, що у справі фігурує не лише чиновник, а й імовірний посередник. Ним виявився одеський підприємець, громадянин України та уродженець Азербайджану.
За версією слідства, 14 липня об 11:23 його затримали після передачі грошей, які правоохоронці вважають неправомірною вигодою за вирішення питання щодо недемонтажу торговельних об’єктів.
В іншій ухвалі зазначено, що другого фігуранта затримали того самого дня об 11:31. Таким чином, імовірного посередника та чиновника затримали з різницею лише у вісім хвилин.
Наступного дня обом повідомили про підозру. Посереднику інкримінують пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб.
У посередника знайшли 11 тисяч гривень і понад $11 тисяч
Під час особистого обшуку ймовірного посередника правоохоронці вилучили 11 тисяч гривень — саме стільки, за версією слідства, становила перша частина обумовленої суми.
Крім того, при ньому знайшли 11 350 доларів та ключі від автомобіля Toyota Highlander. Захист переконував, що долари не мають стосунку до кримінального провадження, та надав суду відповідні документи.
Однак суд визнав такі аргументи передчасними. Суддя зазначив, що походження грошей та їхній можливий зв’язок зі справою ще мають перевірити правоохоронці, тому наклав арешт і на 11 тисяч гривень, і на 11 350 доларів. Арештовувати ключі від автомобіля суд не став.
Водночас сам факт вилучення доларів ще не означає, що вони були отримані незаконно. Остаточно встановити їхнє походження має слідство, а оцінку доказам надалі надаватиме суд.
В одного — $11 тисяч, в іншого — телефон і дрібна готівка
Під час особистого обшуку іншого затриманого правоохоронці вилучили дві купюри по 50 доларів, 2 490 гривень різними купюрами та мобільний телефон Realme C67.
Суд погодився накласти арешт на телефон і гроші, визнавши, що вони можуть мати значення для розслідування. Тепер слідчі зможуть перевіряти інформацію, яка могла зберегтися в мобільному пристрої, та походження вилученої готівки.
У Toyota знайшли архів документів на МАФи та підприємців
Окрема частина справи стосується Toyota Highlander, яку правоохоронці обшукали 14 липня. Усередині знайшли не кілька випадкових папірців, а фактично цілий архів, пов’язаний із торгівлею та оформленням тимчасових споруд.
Серед вилученого були:
- чернетка із записами на 18 аркушах;
- договори на право тимчасового розташування споруд;
- паспорти торговельних об’єктів і літнього майданчика;
- документи щодо вуличної торгівлі;
- матеріали фотофіксації;
- довіреності від низки підприємців;
- пакети документів на отримання адміністративних послуг;
- висновки міських управлінь і департаментів;
- дозволи на працевлаштування іноземців;
- паспорти громадян Азербайджану.
Документи стосувалися різних ФОПів, компаній і торговельних об’єктів. Це може свідчити, що правоохоронці перевіряли ширше коло підприємців, однак стверджувати, що всі вони були учасниками чи потерпілими у схемі, матеріали суду наразі не дозволяють.
Документи знайшли, але суд наказав їх повернути
Найцікавіше почалося вже після обшуку. Правоохоронці провели його як невідкладний, тобто без попереднього дозволу слідчого судді, а згодом спробували узаконити свої дії через суд.
Проте суд відмовився надавати дозвіл на вже проведений обшук Toyota. Через процесуальні помилки слідчих суд тричі відмовився визнавати результати законними. Через це вилучені документи та інші речі довелося повернути власникам.
Зібрати папери правоохоронцям вдалося, а от правильно оформити їх вилучення — ні.
Та сама історія повторилася з Nissan Note
Під час невідкладного обшуку автомобіля Nissan Note правоохоронці вилучили копії пакетів документів на отримання адміністративних послуг від ТОВ «Севас» та одного з підприємців, а також аркуш із чорновими записами.
Однак суд відмовився постфактум дозволяти й цей обшук. Через це знайдені документи не могли отримати статус допустимих доказів, а клопотання про накладення на них арешту залишили без задоволення.
За законом, після відмови в арешті тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню власнику.
Обшук кабінету теж провели з проблемами
Правоохоронці також обшукали приміщення відділу демонтажу комунальної установи «Муніципальна служба розвитку торгівлі» Одеської міської ради на вулиці Косовській.
Там вилучили документи з робочого місця одного з фігурантів, посадові інструкції, накази про призначення, положення про відділ та управління, а також списки вхідних заявок, відмов і заявок із номерами договорів.
Та й цього разу суд відмовився узаконювати вже проведений невідкладний обшук. У результаті вилучені документи також не могли використовуватися як допустимі докази та мали бути повернуті.
Таким чином, у межах одного кримінального провадження суд відмовив у легалізації щонайменше трьох невідкладних обшуків — Nissan Note, Toyota Highlander та приміщення відділу демонтажу.
Посереднику призначили заставу у 832 тисячі гривень
Прокурор просив відправити ймовірного посередника під варту та визначити заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захист наполягав на нічному домашньому арешті. Адвокат посилався на те, що підозрюваний раніше не був судимий, має інвалідність третьої групи, неповнолітніх дітей, офіційно займається підприємницькою діяльністю та постійно проживає в Одесі.
Суд визнав обґрунтованими ризики того, що чоловік може переховуватися або впливати на свідків, і відправив його до Одеського слідчого ізолятора. Альтернативою стала застава у розмірі 832 тисячі гривень.
У разі її внесення чоловік не повинен залишати Одесу без дозволу, спілкуватися зі свідками щодо обставин справи та має здати документи для виїзду за кордон.
Чиновника також відправили під варту
15 липня Віктору Кулєшову повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Прокурор просив узяти посадовця під варту. Захист наполягав, що підозра необґрунтована, а сам чиновник раніше не був судимий, має проблеми зі здоров’ям і міцні соціальні зв’язки.
Суд дійшов висновку, що існує ризик переховування від слідства, тому застосував до підозрюваного тримання під вартою. Водночас йому дозволили вийти під заставу у розмірі 266 240 гривень.
У разі внесення застави посадовець має прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора чи суду, не залишати Одесу без дозволу та повідомляти про зміну місця проживання.
Залишився на посаді через чуже ім’я у клопотанні
Слідчі також просили відсторонити Кулєшова від посади до 15 вересня 2026 року. Правоохоронці переконували, що саме його службові повноваження могли сприяти вчиненню правопорушення, а подальша робота в управлінні може завадити розслідуванню.
Однак у прохальній частині клопотання слідча зазначила анкетні дані, які не збігалися з даними підозрюваного. На помилку звернув увагу адвокат.
Навіть після цього слідча не виправила документ і фактично проігнорувала зауваження захисту. Самостійно переписувати клопотання суддя не мав права, адже це означало б втручання у роботу сторони обвинувачення.
У підсумку суд відмовив у відстороненні чиновника. Тобто зберегти посаду йому допомогли не переконливі аргументи захисту, а чуже ім’я, яке правоохоронці вписали у власне клопотання.
Наразі дії фігурантів попередньо кваліфікували за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Самого ж підприємця, слідчі визначили як пособника.
Читайте також: Чому суд не відправив до в'язниці винуватицю смертельної ДТП на Одещині
Джерело: 048.ua
