Офіс генерального прокурора прокоментував нічні обшуки, наголосивши на важливості розділення двох головних питань, які обговорюються в контексті справи.
"Перше – перевірка можливої причетності одного з працівників ОГП до протиправної діяльності, пов'язаної з роботою шахрайських call-центрів. Друге – проведені вночі обшуки у службових приміщеннях Генерального прокурора, першої заступниці Генерального прокурора та інших працівників ОГП, під час яких детективи НАБУ отримали доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень", – зазначається в заяві, оприлюдненій пресслужбою Офісу генпрокурора.
Наголошується, що щодо першого питання позиція генерального прокурора є однозначною.
"Використання посади, статусу працівника прокуратури або службових можливостей для прикриття чи сприяння будь-якій злочинній діяльності є неприпустимим і буде каране передбаченою законом відповідальністю. Щодо працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні НАБУ, наразі вирішується питання про його звільнення з органів прокуратури. Офіс генерального прокурора зі свого боку надаватиме слідству необхідне сприяння та передбачену законом інформацію", – підкреслюється в заяві.
Офіс генерального прокурора не ставить під сумнів право НАБУ перевіряти майновий стан щодо працівника, контакти, можливі зв'язки чи інші обставини, які мають значення для кримінального провадження.
"Усі такі обставини мають бути ретельно перевірені у встановленому законом порядку. Розпочато службове розслідування", – додали в прокуратурі.
Водночас, зазначається в заяві, розслідування щодо конкретної посадової особи має здійснюватися в межах відповідного кримінального провадження та з дотриманням установлених законом процесуальних гарантій.
"Офіс Генерального прокурора поважає інституційну незалежність НАБУ та САП і зацікавлений у професійній взаємодії між усіма правоохоронними органами. Можливе перевищення меж законного доступу до матеріалів кримінальних проваджень, які не стосувалися предмета обшуку, буде ретельно перевірено в межах кримінального провадження. Кожна встановлена обставина отримає належну правову оцінку", – наголосили прокурори.
Разом з тим, уточнили в прокуратурі, таке саме неухильне дотримання закону, процесуальних гарантій та меж судових дозволів має бути забезпечене всіма правоохоронними органами.
"Близько опівночі детективи НАБУ все ж провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користуються Генеральний прокурор, перша заступниця Генерального прокурора, а також інші працівники та структурні підрозділи ОГП. Масштаб цих слідчих дій, їх фактичне обґрунтування та перелік матеріалів, до яких було отримано доступ, потребують окремої правової оцінки", – вважаються в Офісі генпрокурора.
Так, серед документів, до яких було отримано доступ під час обшуків, перебували матеріали кримінального провадження щодо можливих протиправних дій близьких осіб, пов'язаних із керівництвом САП. Це провадження розслідувалося за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора. Про його існування та перебіг розслідування керівництву САП було відомо.
Крім того, детективи отримали доступ до матеріалів іншого кримінального провадження, зокрема інформації, одержаної в межах проведення НСРД щодо можливої протиправної діяльності працівників НАБУ та САП.
"За таких обставин ОГП вважає необхідним встановити, чи відповідав фактичний обсяг доступу детективів предмету кримінального провадження, в межах якого проводилися обшуки. Йдеться виключно про правову оцінку конкретних процесуальних дій: до яких матеріалів було отримано доступ, чи були вони оглянуті, скопійовані або вилучені та чи охоплювалися відповідними судовими дозволами", – зазначають прокурори.
Також в Офісі генпрокурора заявили про питання, які виникли після аналізу судових ухвал, якими обґрунтовувалися слідчі дії щодо керівництва відомства.
"В ухвалі наведені окремі розмови працівника ОГП, які стосуються побутових питань. Серед них згадка про "темну плитку" в одному з приміщень, яким користується генеральний прокурор, а також обговорення встановлення сигналізації та внутрішніх датчиків. На підставі цих розмов у матеріалах далі висувається версія про можливий зв'язок із коштами, які, за припущенням слідства, могли мати протиправне походження. Водночас у наведених в ухвалі матеріалах немає прямих даних про те, що генеральний прокурор давав будь-які вказівки сприяти діяльності call-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, попереджав будь-кого про заплановані слідчі дії, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації чи будь-які інші послуги", – наголошують в генпрокуратурі, підкреслюючи, що зв'язок між наведеними побутовими розмовами та можливою злочинною діяльністю в матеріалах обґрунтовується переважно припущеннями.
Крім того, у пункті 169 ухвали наведено розмову, в якій працівник Офісу генпрокурора переказує нібито домовленість із "шефом", під яким слідство розуміє генерального прокурора, щодо внесення змін до наказу №309 "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні".
"Цю розмову також використано як один з аргументів в обґрунтуванні слідчих дій. Водночас жодних таких змін Генеральний прокурор не підписував. Вони не були прийняті та не набули чинності. Таким чином, йдеться про обговорення можливого управлінського рішення, яке фактично не було реалізоване. На нашу думку, ця обставина також мала бути врахована під час оцінки достатності підстав для проведення обшуку", – наголошується в заяві.
Крім того, в матеріалах фігурує термін "реалізація", який сам суд пов'язує з можливим проведенням обшуків у call-центрах. Тобто йдеться про обговорення проведення правоохоронної операції щодо осіб, діяльність яких перевіряється у кримінальному провадженні.
"Водночас це обговорення надалі використовується як один з елементів версії про можливе сприяння цим самим особам. Таким чином, підготовці законних за своєю правовою природою слідчих дій проти call-центрів фактично надано протилежного кримінально-правового змісту: її використано як аргумент на підтвердження можливого сприяння діяльності об'єктів, щодо яких ці слідчі дії й готувалися", – наголошується в заяві.
Так само в Офісі генпрокурора коментують інші розмови, наведені в ухвалі, наголошуючи, що вони стосуються необхідності систематизувати протидію call-центрам, сконцентрувати відповідні кримінальні провадження у спеціалізованому напрямі та забезпечити єдину координацію цієї роботи в регіонах.
"За своїм змістом це питання організації роботи прокуратури та правоохоронної діяльності. Саме тому ці обставини мають оцінюватися у повному контексті та з урахуванням фактичних управлінських і процесуальних рішень", – пояснили в Офісі.
Як повідомлялося, НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. Організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. За даними слідства, посадовець ОГП створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року. До протиправної діяльності він залучив як чинних працівників органів прокуратури, так і наближених до нього неофіційних осіб.
Днем раніше САП повідомила про проведення спільної з НАБУ спецоперації з викриття злочинної організації, причетної до покривання роботи шахрайських кол-центрів.
В Офісі генерального прокурора заявили про намір сприяти антикорупційним органам в розслідуванні справи, можлива причетність до якої одного з працівників відомства була щойно виявлена, та анонсували відсторонення його від виконання службових обов'язків на час досудового розслідування.
У відомстві повідомили, що за останні 12 місяців припинено діяльність близько 340 шахрайських кол-центрів і понад 5 тисяч операторських місць, проведено понад 1050 обшуків, а українські прокурори брали участь у роботі 37 міжнародних спільних слідчих груп за координації Євроюсту та підтримки Європолу.
