Данило Донченко на турнірі в Парижі був немов блискавка. Він запалював на церемонії зважування, потім він вражав в октагоні, а потім був неперевершений на пресс-конференції.
Цікаво, що він не став відкладати у довгий ящик спілкування з медіа і на відміну від інших прийшов у медіа-рум практично відразу.
Серед купи журналістів першим йому питання задав я. Доречі, Данііл був здивований і в той же самий час радий, почути від мене українську мову і подякував, що мені вдалося потрапити в пул преси і представити у столиці Франції українську журналістику.
Вочевидь, я не міг зловживати часом інших колег і обмежився трьома питаннями, але все ж таки і вони дали багато інформації.
– Даніїл, трохи в'язким вийшов третій раунд. Чи відчував ти у якийсь момент критичну загрозу, чи все тримав під контролем?
– Вау, українською мовою. Дуже приємно, друже, приємно, що ти зміг приїхати. Були часи, коли тут не звучала українська мова. До нашої з Ярославом Амосовим появи в UFC цього не було, тепер тут лунає українська.
Чесно кажучи, все було під контролем. Я просто не хотів вставати у третьому раунді. Я розумів, що переміг у двох попередніх раундах і мені не хотілося зайвий раз вставати, можливо щось прилетіло б. Але я знав, що у мене є сили встати, я міг піднятися. Але я розумів, що перемагаю по очках. Цього разу не вдалося нокаутувати, але Соріано ментально дуже сильний.
Цікаво, що відповівши на питання, Донченко запропонував продублювати відповідь французькою і знову вразив знанням мови.
– Останні бої пройшли із стилістично різними бїйцями. Чи допомогло це тобі в плані професійного росту? Чи все саме так, як ти і передбачав, планував?
– Я розумів, що Соріано буде боротися. Він мене цим не здивував. Але я слідував своєму гейм-плану. Я довів, що тепер можу не тільки рубитися. Сьогодні я бився з елементами рубки, але я слідував гейм-плану.
Наступного разу, якщо мені дадуть базового борця, він буде думати, що заборить мене, але насправді ж я міг сьогодні піднятись.
– Останнє від мене, щоб дати слово колегам: Чи відчував ти сьогодні підтримку української аудиторії на арені?
– Так, звісно. Я чув і викрики Слава Україні і багато іншого. Я дійсно вдячний нашим вболівальникам і також французьким, це було неймовірно.
Що стосується питань інших представників преси, вони зробили акцент на наступному бажаному супернику Донченка, але Даніїл проговорив це ще в октагоні, а на пресс-конференції знову підтвердив, що хотіб би битися із Даніелем Родрігесом.
