Посилення протиповітряної оборони портів, розвиток страхових механізмів та можливість залучення супроводу торговельних суден у Чорному морі – ці заходи могли б покращити судноплавство та стан українського експорту, йдеться у презентованій в агентстві "Інтерфакс-Україна" у середу доповіді аналітичного центру "Об'єднана Україна".
Зокрема, експерт центру Іван Ус висловив думку, що Україні варто спільно із Туреччиною пропрацювати можливість залучення Анкарою партнерів для конвоювання торговельних суден у Чорному морі.
"Туреччина може залучати партнерів, яких вона вважає за потрібне, для конвоювання суден", – сказав Ус на пресконференції на тему "Замкнене море: взаємне блокування чорноморських портів України та Росії як інструмент війни".
Серед першочергових заходів експерт назвав також посилення протиповітряної оборони портів, оскільки без портової інфраструктури судна не матимуть можливості безпечно заходити до них.
Другим напрямом він назвав розвиток страхових механізмів, оскільки без страхування воєнних ризиків судновласники, за його словами, не матимуть достатніх стимулів для заходу в українські порти.
В документі серед рекомендацій подано пропозицію створити державний механізм страхування воєнних ризиків, зокрема "спільний пул ЄС і G7 із суверенним бекстопом покриття життя екіпажів".
Пропонується також запровадити моніторинг на основі AIS і супутникових даних, публічний реєстр інцидентів, механізм швидкого розслідування.
Щодо можливості запровадження мораторію на удари по торговельних суднах, екіпажах і цивільній портовій інфраструктурі без прив'язки до санкцій та політичних пакетів, то, на думку авторів документу, то шанс такий є, але невеликий.
"Але за ці шанси потрібно боротися, тому що все питання в деталях і позиціях сторін. Якщо Росію найбільше турбує дефіцит пального і відповідна соціальна напруга і удари українських сил оборони по нафтопереробці, для світу важлива зернова безпека, то для України важливий комплекс", – зазначив експерт із політичних та безпекових питань, керівник аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігоря Попова.
Політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру "Об'єднана Україна" Антон Кучухідзе зазначив, що Україна готова розглядати відповідні пропозиції щодо критичної інфраструктури за умови запровадження дзеркальних заходів з боку Російської Федерації.
Ус також наголосив на необхідності розвитку альтернативних експортних маршрутів, зокрема через Польщу та Молдову.
Як зазначається в документі, у першому півріччі 2026 року через порти Великої Одеси пройшло 24,6 млн тонн вантажів, тимчасом як альтернативними маршрутами, що охоплюють Дунай, залізницю та автомобільний транспорт, було перевалено 2,7 млн тонн, хоча у 2023 році через Дунайський напрямок пройшло близько 29 млн тонн вантажів.
"Тобто, в принципі, альтернативи є, але зрозуміло, що це складніше", – сказав експерт.
Політолог Петро Олещук та експерт-міжнародник Дмитро Левусь нагадали про три попередні етапи роботи українських портів після початку повномасштабної російської агресії. На першому, з лютого 2022 року до липня 2023 року, порти були закриті, після чого рік діяла Чорноморська зернова ініціатива, до виходу Росії з якої було вивезено 32,8 млн тонн зерна.
Із серпня 2023 року відбувалося становлення Українського морського коридору, через який було експортовано 150 млн тонн вантажів, зокрема 90 млн тонн зерна, та оброблено 6 тис. суден. Але через підсилення російських ударів як по портах, так і по суднах його роботу наприкінці липня 2026 року було майже зупинено.
Джерело: https://www.youtube.com/live/CpHt47ZIQuQ?si=2xRdoLGr5RyhRuXS
