Попри запевнення голови Національного банку Андрія Пишного про штатну роботу банків із платежами на рахунки Вищого антикорупційного суду, заставодавці продовжують стикатися з відмовами у переказі коштів. Реальні документи, квитанції та статистика адвокатів свідчать про те, що банки масово повертають кошти, блокують рахунки заставодавців, а сам механізм застави перетворився на інструмент позасудового тиску, передає УНН.
Раніше Пишний повідомив, що протягом серпня–вересня банки провели 527 платежів на рахунок ВАКС на загальну суму 141 млн грн. Однак, за інформацією "Судово-юридичної газети", голова НБУ не озвучив кількість випадків, коли банки відмовилися приймати застави, повернули гроші або затримали їх перерахування.
За даними сторони захисту в низці кримінальних проваджень, із 117,2 млн грн, які намагалися внести як заставу, до суду надійшло лише 18,9 млн грн, тобто близько 16% суми.
Зокрема, адвокати повідомляють про:
– 42 відмови у проведенні платежів через банківські каси або застосунки.
– 13 випадків повернення вже прийнятих платежів на загальну суму 13,7 млн грн.
– 26 осіб, які не змогли внести жодної гривні застави.
– 14 випадків відмови у встановленні або продовженні банківських відносин.
За повідомленнями ЗМІ, прізвище Пишного фігурує в матеріалах кримінального провадження, пов'язаного з коштами Ощадбанку, який він раніше очолював. Така ситуація потенційно створює важелі впливу на керівника регулятора з боку НАБУ, яке не зацікавлене у виході підозрюваних під заставу і якому ця ситуація може бути вигідною.
Адже підозрювані, за яких банки не приймають визначені судом кошти, фактично позбавляються можливості вийти з-під варти. Це створює додатковий психологічний тиск і потенційно може використовуватися для отримання потрібних слідству показань.
Європейський суд з прав людини також критикує випадки, коли особі не дають можливості сплатити заставу або визначають її в розмірі, який вона неспроможна сплатити.
