25 жовтня – Всесвітній день обізнаності про Spina bifida та гідроцефалію. Про те, що це за вади розвитку та яка існує профілактика їх виникнення у коментарі УНН розповів лікар акушер-гінеколог, кандидат медичних наук та завідувач післяпологового відділення столичного Перинатального центру Владислав Явір.
Щороку у світі до 300 тисяч дітей народжуються з діагнозом Spina bifida. Насправді цей показник може бути вищим, адже не всі країни фіксують інформацію про цю ваду розвитку плоду, як окремий пункт у медичній статистиці.
Spina bifida – що це та як ця вада розвитку пов'язана з гідроцефалією
Spina bifida (розщеплення хребта) — це вроджена вада розвитку нервової трубки (ембріональної структури, з якої утворюється центральна нервова система дитини), за якої порушується формування та закриття структур хребетного каналу. При тяжких формах, зокрема мієломенінгоцеле, через дефект хребта можуть випинатися оболонки та нервові структури спинного мозку.
Як пояснює Владислав Явір, при тяжких формах Spina bifida, спостерігаються порушення нормальної циркуляції спинномозкової рідини (ліквору).
"Внаслідок цього ліквор може накопичуватися у шлуночках головного мозку, спричиняючи розвиток гідроцефалії. Водночас гідроцефалія виникає не в усіх дітей зі spina bifida", – каже лікар.
Профілактика фолієвою кислотою
Запобігати розвиткові spina bifida може прийом фолієвої кислоти.
"Своєчасний прийом фолієвої кислоти дозволяє суттєво знизити ризик дефектів нервової трубки. За даними досліджень, значну частину таких вад можна попередити завдяки достатньому забезпеченню організму фолатами ще до настання вагітності. Проте навіть правильна профілактика не гарантує повного виключення ризику", – пояснює Явір.
За словами лікаря, нервова трубка формується та закривається дуже рано. Приблизно до 28-го дня після запліднення.
"Саме тому прийом фолієвої кислоти необхідно розпочинати ще до вагітності, бажано за 1–3 місяці до зачаття", – каже лікар.
За його словами, існує стандартна профілактична доза фолієвої кислоти. Однак існують групи підвищеного ризику, яким можуть бути рекомендовані значно вищі дози.
"Насамперед це жінки з попередньою вагітністю, ускладненою дефектом нервової трубки, пацієнтки з прегестаційним цукровим діабетом, а також жінки, які приймають певні лікарські препарати (протиепілептичні)", – пояснює Явір.
Прийом високої дози зазвичай розпочинають ще до зачаття та продовжують до завершення 12-го тижня вагітності.
"Важливо наголосити: високу дозу фолієвої кислоти не слід призначати самостійно. Вона має визначатися лікарем після оцінки індивідуальних факторів ризику.
Саме тому я завжди наголошую на важливості прегравідарної підготовки: найкращий час для профілактики багатьох вроджених вад розвитку – ще до настання вагітності", – каже лікар.
Обмінна карта, прописка, договір з лікарем: що насправді можуть вимагати пологові від вагітної19.10.26, 15:11 • 77677 переглядiв
Фолати можна отримувати із харчових продуктів, наприклад, зелених листових овочів, бобових, цитрусових. Однак, як пояснює акушер-гінеколог, навіть збалансоване харчування не завжди забезпечує достатню кількість фолатів для профілактики дефектів нервової трубки. Природні фолати мають нижчу біодоступність порівняно із синтетичною фолієвою кислотою, а частина їх руйнується під час термічної обробки.
"Саме тому ВООЗ та CDC рекомендують жінкам, які планують вагітність або можуть завагітніти, щоденний прийом 400 мкг (0,4 мг) фолієвої кислоти за відсутності показань до вищої дози. Правильне харчування важливе, але воно не замінює рекомендованої профілактики фолієвою кислотою", – каже лікар.
Виявлення вад розвитку під час вагітності
Сучасна пренатальна діагностика дозволяє виявити spina bifida ще під час внутрішньоутробного розвитку дитини. Основним методом діагностики є ультразвукове дослідження (УЗД).
- УЗД першого триместру (11–13 тижнів + 6 днів): досвідчений спеціаліст уже може запідозрити відкриту spina bifida за характерними ультразвуковими ознаками, зокрема змінами внутрішньочерепних структур плода.
- УЗД другого триместру (18–22 тижні): основний етап детальної оцінки анатомії плода. Дозволяє виявити дефект хребта, можливе випинання спинномозкових оболонок і нервових структур, а також характерні зміни головного мозку.
- Біохімічний скринінг: підвищений рівень альфа-фетопротеїну (АФП) у крові матері в другому триместрі може свідчити про відкритий дефект нервової трубки, однак сам по собі не підтверджує діагноз.
Своєчасне виявлення вади дозволяє провести поглиблене обстеження, оцінити прогноз та визначити подальшу тактику ведення вагітності.
"Сьогодні діагноз spina bifida не означає відсутності можливостей лікування. У спеціалізованих центрах за чіткими показаннями можливе внутрішньоутробне хірургічне закриття мієломенінгоцеле. Дослідження показали, що в ретельно відібраних випадках таке втручання може зменшувати потребу в лікворному шунтуванні та покращувати рухові функції дитини. Також існує хірургічне лікування після народження. У таких випадках дефект зазвичай закривають протягом перших днів життя дитини. За наявності гідроцефалії може знадобитися додаткове нейрохірургічне лікування", – пояснює Владислав Явір.
Водночас, лікар наголошує, що жоден із цих методів не гарантує повного усунення неврологічних порушень. Крім того, операція має серйозні ризики, тому рішення приймається мультидисциплінарною командою після детального консультування батьків.
Саме тому профілактичний прийом фолієвої кислоти ще до настання вагітності лишається найоптимальнішим рішенням. Його необхідно розпочати щонайменше за місяць до запланованого зачаття, а як уточнює лікар, краще за три місяці.
"Це простий, доступний і науково доведений спосіб суттєво знизити ризик тяжких вроджених вад розвитку нервової трубки. Як лікар акушер-гінеколог, я завжди наголошую: здорова вагітність починається не з двох смужок на тесті, а зі свідомого ставлення до власного здоров’я ще на етапі її планування!
Адже найкраще лікування – це те, потребі в якому ми змогли запобігти завдяки своєчасній профілактиці", – резюмував Явір.
Увага!
Матеріал має інформаційний характер і не є медичною порадою чи рекомендацією щодо лікування. Він не замінює консультацію, діагностику чи лікування у фахівця і не може бути підставою для самостійного призначення препаратів. Якщо ви плануєте вагітність або вже вагітні, зверніться до акушера-гінеколога чи сімейного лікаря.
