Сказ є смертельно небезпечним захворюванням для людей і теплокровних тварин. Передається він через слину інфікованого. Які ознаки мають насторожити власників та що робити, якщо домашню тварину вкусив невідомий звір, розповів журналістці УНН ветеринарний лікар, ветеринарний дерматолог і дієтолог, доктор філософії у ветеринарній медицині Едуард Котляров.
Деталі
За інформацією Головного управління Держспоживслужби, у Святошинському районі Києва зафіксували випадок сказу у кота.
Відбулося засідання Київської міської надзвичайної протиепізоотичної комісії, під час якого розглянуто питання щодо встановлення випадку захворювання на сказ кота у Святошинському районі столиці
– йдеться у дописі.
У засіданні комісії взяли участь представники Держпродспоживслужби, районних адміністрацій, ветеринарних служб та інших відповідальних установ.
Профілактика сказу потребує постійної та скоординованої роботи ветеринарних, медичних служб, органів місцевого самоврядування та відповідального ставлення власників тварин. Власникам домашніх тварин нагадуємо про необхідність своєчасної вакцинації проти сказу та дотримання правил їх утримання
– наголосили у відомстві.
Водночас, за інформацією Центру громадського здоров’я України, за останні роки в Україні зростає кількість звернень через укуси або контакти з тваринами, які можуть бути інфіковані сказом:
- 2023 рік – 1845 звернень;
- 2024 рік – 2507 звернень;
- 2025 рік – 2531 звернення.
Також реєструються випадки сказу серед людей: у 2023 році було зафіксовано один випадок сказу, у 2024 та 2025 роках — по два випадки, а у 2026-му станом на 1 березня — ще один. Усі випадки, на жаль, завершилися смертю пацієнтів
– йдеться у дописі Центру громадського здоров’я.
На тлі нового випадку, ветеринарний лікар Едуард Котляров пояснив, чим небезпечна хвороба, як вона передається та що робити після укусу.
За словами лікаря, сказ передається через слину зараженої тварини, найчастіше через укус. Едуард Котляров наголошує, що вірус потрапляє в організм через пошкоджену шкіру або слизову та рухається до центральної нервової системи. Саме тому після укусу важливо не чекати появи симптомів, а якомога швидше звернутися по медичну допомогу.
Супер небезпечно. От нічого гіршого, в принципі, немає. Це хвороба, яка не лікується взагалі. Тобто це стовідсоткова смертність завжди у всіх. Всі теплокровні тварини можуть хворіти, починаючи від корови, коня, мишки, їжачка, кота, білочки, лисички і закінчуючи носорогами, жирафами і всім на світі
– пояснює ветлікар.
В Україні основну небезпеку, за словами лікаря, можуть становити дикі лисиці, безпритульні коти та собаки, а зараження відбувається вже тоді, коли слина інфікованої тварини потрапляє в рану або на пошкоджену слизову оболонку. Водночас вірусу не обов’язково потрапити безпосередньо в кров, оскільки він рухається організмом по нервових волокнах.
Будь-яка маленька подряпинка, тобто порушення цілісності шкіри або цілісності слизової оболонки, якщо це є ранка і туди потрапляє вірус, то він знаходить собі десь нервове закінчення. І буквально від того моменту, як вірус потрапив у рану, і до моменту, поки він не потрапив у мозок, можна зробити всі ці лікувальні вакцинації, сироватки, які робляться в лікарнях, і у такому випадку ще є шанс вижити
– зазначив Котляров.
Після укусу або подряпини підозрілої тварини, лікар радить одразу промити рану та звернутися до лікарні. Едуард Котляров зазначає, що між зараженням і появою симптомів може минути від кількох днів до року, але терміни залежать, зокрема, від того, наскільки далеко від голови розташоване місце укусу.
Треба обов’язково дуже добре промити рану господарським милом і одразу звернутися до лікарні, щоб розпочати профілактику. Якщо зробити це якомога швидше після укусу, то ефективність таких заходів дуже висока, і, як правило, усе закінчується добре
– наголошує ветлікар.
Окрему увагу ветеринар радить приділяти вакцинації домашніх тварин. За його словами, в Україні відповідно до законодавства собаки та коти мають бути щороку щеплені від сказу, бо така вакцинація залишається основним способом захистити тварину від захворювання.
Абсолютно. Головне, щоб вакцинація була регулярною. Згідно із законодавством, кожна тварина має щороку отримувати щеплення від сказу. Якщо тварина не вакцинована, то навіть лікар у клініці має право її не приймати. Це важливо не лише для захисту самої тварини, а й для безпеки людей, які з нею контактують. Вакцинований домашній улюбленець має значно менший ризик захворіти після контакту з потенційно зараженою твариною, тому не варто нехтувати щорічною вакцинацією
– підкреслив Котляров.
Водночас, якщо домашню тварину вкусив невідомий собака чи інша тварина, то насамперед треба з’ясувати чи була вона вакцинована.
Якщо своя тварина не вакцинована, а вкусила якась невідома, підозріла тварина, – карантин. Треба просто ізолювати тварину на два тижні та спостерігати. Якщо протягом двох тижнів із нею все добре, вона їсть, п’є і адекватна, значить, усе окей. Якщо своя тварина вакцинована, то ризик значно менший. Але в будь-якому випадку після контакту з підозрілою твариною треба уважно стежити за її станом
– пояснює ветлікар.
У Києві власникам тварин, Едуард Котляров радить бути особливо уважними в районах, де поблизу є ліси та можуть з’являтися дикі тварини. Під час прогулянок ветеринар рекомендує не відпускати собак далеко без повідця та не дозволяти їм контактувати з невідомими тваринами. Особливо обережними варто бути в темний час доби.
Не відпускати з повідця зайвий раз, не контактувати з безпритульними тваринами, не гуляти там, де тварина може побігти і сконтактувати з кимось невідомим. Плюс не відпускати тварину зайвий раз вночі, коли темно, не видно, хто там де ходить, тобто тримати біля себе близько або постійно в полі зору
– наголошує він.
Що стосується ознак сказу, то за словами ветеринара, вони можуть бути помітними у поведінці тварини. Водночас власникам не варто намагатися самостійно визначити діагноз лише за поведінкою.
Тварину, яка захворіла на сказ, зазвичай можна помітити за її поведінкою. Вона може стати підозріло агресивною, у неї може бути сплутана свідомість, або, навпаки, агресивна тварина раптом стає неприродно лагідною. Також у хворих тварин часто спостерігається сильне слиновиділення та піна в роті, адже вірус виділяється саме зі слиною. Тому за будь-яких різких і нетипових змін у поведінці тварини краще не наближатися до неї та уникати контакту
– резюмував Котляров.
Ветеринар наголошує, що найважливішим захистом домашніх тварин залишається вакцинація та недопущення небезпечних контактів. У разі укусу чи подряпини підозрілої тварини варто невідкладно звернутися по медичну або ветеринарну допомогу.
УВАГА! Матеріал носить виключно ознайомчий характер. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям – зверніться до лікаря.
