Сімʼя Глодан мешкала в одеському житловому комплексі «Тірас». 23 квітня 2022 року російська ракета вбила Валерію Глодан, її тримісячну доньку Кіру та бабусю Людмилу. Вижив лише тато дитини Юрій — після цієї трагедії він пішов на фронт, де 12 вересня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання. У 2025 році на їхню честь перейменували колишню вулицю Ільфа і Петрова.
Перейменування викликало активні дискусії серед одеситів. Для одних це була сторінка міської літературної історії, для інших — черговий крок у деколонізації України. Нова назва, вулиця Сім'ї Глодан, символізує особисту трагедію однієї родини та пам'ять про тисячі мирних українців, життя яких забрала російська агресія.
Родина Глодан: трагедія, яку памʼятає вся Одеса
23 квітня 2022 року став одним із найтрагічніших днів для Одеси від початку повномасштабної війни. Напередодні Великодня російська ракета влучила у житловий комплекс «Тірас», де мешкала родина Глодан.
У момент удару Юрій Глодан вийшов до магазину. Це випадково врятувало йому життя. Вдома залишилися його дружина Валерія, тримісячна донька Кіра та теща Людмила. Усі троє загинули під завалами. Разом із ними того дня російська атака забрала життя ще кількох мирних жителів.
Історія цієї родини облетіла весь світ. Маленькій Кірі було лише три місяці. Валерія працювала у сфері культури, була активною та життєрадісною людиною. Родина будувала звичайне мирне життя, яке в одну мить зруйнував російський ракетний удар.
Після загибелі дружини та доньки Юрій Глодан вирішив стати до лав українського війська. Спочатку він долучився до бригади «Азов», а згодом продовжив службу у 3-й окремій штурмовій бригаді.
Побратими згадували його як вмотивованого й сильного духом бійця. Для Юрія ця війна була не абстрактною боротьбою — вона стала особистою після того, як росія відібрала найдорожчих людей. 12 вересня 2023 року він загинув під час виконання бойового завдання поблизу Авдіївки на Донеччині.
Колишня вулиця Ільфа і Петрова
Вулиця, що нині носить назву Сім'ї Глодан, розташована у Київському районі Одеси. Вона простягається від вулиці Левітана до Архітекторської. Протягом десятиліть її назва асоціювалася насамперед із двома письменниками — Іллею Ільфом та Євгеном Петровим.
Ці автори створили романи «Дванадцять стільців» та «Золоте теля». Їхній герой Остап Бендер подарував Одесі десятки крилатих висловів, а фраза про Малу Арнаутську зробила цю вулицю відомою далеко за межами України.
«…всю контрабанду роблять в Одесі на Малій Арнаутській», — цитата з книги «Дванадцять стільців».
Не дивно, що кілька поколінь одеситів сприймали назву вулиці як частину міської ідентичності. Проте останні роки змусили суспільство по-новому оцінити не лише історію окремих діячів, а й символи, які залишилися від радянської епохи.
Чому Ільф і Петров опинилися у центрі дискусій
У біографіях Іллі Ільфа та Євгена Петрова зазначають, що обидва народилися в Одесі та зробили вагомий внесок у розвиток сатиричної літератури, але водночас були частиною радянської державної системи.
Ілля Ільф у молодості проходив службу у Червоній армії, працював у структурах, пов'язаних із забезпеченням більшовицьких військ, а також співпрацював із радянською пресою. У своїх ранніх публікаціях він позитивно описував встановлення радянської влади в Одесі, називаючи більшовицькі події історичним досягненням.
Євген Петров також працював у радянських державних структурах. Він був інспектором карного розшуку, а пізніше став журналістом та військовим кореспондентом газети «Правда» — головного друкованого органу Комуністичної партії. Крім того, він входив до лав ВКП(б), а його діяльність неодноразово відзначалася радянською владою.
Тим не менше, у 1933 році Ільф і Петров відмовилися брати участь у створенні пропагандистської книги про Біломорсько-Балтійський канал, який будували в'язні ГУЛАГу: письменники не підтримували всі рішення радянської системи беззастережно.
Перейменування вулиці: висновки експертів
Після початку повномасштабної війни процес деколонізації в Україні суттєво прискорився. Перегляд назв вулиць уже стосувався не лише діячів комуністичного режиму, а й осіб, чия діяльність була пов'язана із прославленням радянської чи російської імперської політики.
11 квітня 2025 року Український інститут національної пам'яті оприлюднив експертний висновок щодо Іллі Ільфа та Євгена Петрова. Комісія вирішила, що письменники були пов'язані зі встановленням радянської влади в Україні та сприяли її популяризації у своїй творчості й журналістській діяльності.
«Об’єкти, присвячені російському радянському письменникові та драматургу Ільфу Іллі Арнольдовичу (псевдонім, справжнє ім’я Ієхієл-Лейб Ар’євич Файнзільберг, 1897–1937), відповідно до частини 1 статті 2 Закону належать до символіки російської імперської політики», — йдеться у фахових висновках Експертної комісії.
Таким чином, питання вже виходило далеко за межі літературної спадщини. Йшлося про те, які символи залишаються на карті українських міст сьогодні та які цінності вони мають уособлювати.
Люди, яких вбила росія
Дискусії навколо перейменування не припиняються. Одні вважають, що літературну спадщину Ільфа та Петрова не можна ототожнювати з радянською політикою. Інші переконані, що сучасна Україна має право формувати власний символічний простір і вшановувати людей, чиї історії безпосередньо пов'язані з боротьбою за незалежність.
Читайте також:
Від Толстого до Муратової: історія перейменування однієї з найвідоміших вулиць в Одесі, — ФОТО
Джерело: 048.ua
