Примусова vs м’яка українізація: експертна дискусія в “Укрінформі”

25 жовтня 2023 року у пресцентрі Укрінформ відбувся круглий стіл на тему: "Українська мова – культурно-психологічна потреба народу в умовах зовнішньої агресії".   Експерти з'ясовували, які основні драйвери українізації в умовах війни – чи це питання інформаційного опору, небажання людей оточувати себе контентом агресора, чи це завдання інформаційної безпеки, відмежування в інфопросторі російських наративів, пише "Матриця свободи".Олександр Макобрій, заступник директора департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП, наголосив, що мова – це основа інформполітики та інформбезпеки. МКІП готується реалізувати проєкт за розпорядженням Кабміну, запланований до 2030 року, щодо реалізації культурного розвитку та функціонування української мови та подолання наслідків русифікації минулого століття. Макобрій переконаний, що мовна деокупація та подолання лінгвоциду на деокупованих територіях з подальшим поширенням українського залежатимуть від потужності державної політики. Крім того, учасники погодилися, що до просування української мови доречно залучати осередки діаспори, дипломатичні установи та культурні центри. У контексті популяризації української мови у світі Макобрій та Євген Гурковський, представник альтернативного медіа "WAW", наголосили на актуальності процесу поширення української транслітерації та коректного вживання українських слів/власних назв серед іноземної спільноти та у ЗМІ. Ярослав Божко, політолог і керівник центру "Доктрина", відповідаючи на запитання, чому росія готова витрачати майже мільярд доларів на будівництво російських шкіл в Узбекистані та Киргизстані в той час, коли в рф передбачено бюджет на оборону в 10 разів більше бюджету на освіту, відповів: "Мова не так сама є зброєю, як точкою входу для росії. Тобто використання російської мови не становило самоціль, а швидше давало можливість зменшити ціну опору будь-яких наступальних агресивних подальших дій". Обговорюючи законодавче регулювання мовної сфери зараз, Юрій Федоренко, голова ГО "Агентство розвитку демократії та інформаційних свобод", зазначив: "Я бачив десятки підрозділів, де бійців ласкаво українізують моральні лідери… зараз близько мільйона людей у лавах Збройних сил, і м'яка українізація проводиться спільними зусиллями не лише апарату ЗСУ, але й із високим рівнем самосвідомості, який є". Юрист Євген Пронін також зазначив, що мовну політику врегульовано на належному рівні. Експерти зізнаються, що незважаючи на величезний тиск у блогосфері та серед активістів, російський контент досі займає помітний обсяг присутності у медійному просторі українського споживача. Це стосується YouTube, Spotify, iTunes тощо.Водночас український контент став максимально конкурентоспроможним, переконані спікери. На думку Євгена Проніна, в Україні сьогодні є мінімум дюжина якісних інтерв'юерів, вже побільшало мультфільмів українською. Євген Гурковський також зазначив, що зі збільшенням професійного та різноманітного за жанрами контенту державною мовою, у російській відпадає необхідність. Пожвавило дискусію обговорення ступеня втручання держави та громадського тиску у питанні зменшення поширення російської мови. Олександр Макобрій та Євген Пронін дотримуються думки, що політика має бути досить рішучою, часом безкомпромісною у поширенні української мови у всіх суспільних сферах. Як вдалий приклад розвитку індустрії О.Макобрій навів імплементацію мовних квот в ефірі, що збільшило кількість популярних українських виконавців та розвитку індустрії.Діана Трима, Дмитро Золотухін, Євген Гурковський, Ярослав Божко дотримуються підходу м'якої сили у питанні популяризації української мови. "WAW" та Маріупольська міськрада презентували розпочаті проєкти "Маріуполь українською" та "Плюсуй українську", які всіляко заохочують людей переходити на державну, закликають надавати можливість практикувати свою українську, з розумінням ставитися до вкраплень суржика, русизмів, помилок. Вони переконані, що зниження порога входу в мову, толерантність до різних помилок надасть сміливості людям активніше вдосконалювати свої навички. Діана Трима, директорка департаменту культурно-суспільного розвитку Маріупольської міської ради, зазначила, що до повномасштабного вторгнення Маріуполь був виключно російськомовним містом у побутовому спілкуванні, українська була лише на рівні державних заходів. У 2014 році Маріуполь від окупації та анексії у квазіутворення "ДНР" врятували військові, більшість яких говорили українською. Саме вони стали тими моральними лідерами, які породили у молоді моду на спілкування українською, інспірували патріотичні заходи та громадські організації з вивчення державної мови. Пані Трима згадує, що до 2014 року будь-які заходи щодо українізації вживалися у східних регіонах із напругою, як спроба тиску на населення. На думку спікера, тепер війна стане дуже сильним мотиватором переходу на українську мову. І вже зараз молодь, яка була змушена покинути Маріуполь, свідомо обирає для себе українську. Внутрішня міграція та україномовне оточення сприяли кращому переходу на спілкування українською. Трима закликає визнати, що населення Запоріжжя, Кривого Рогу, Дніпра залишається переважно російськомовною аудиторією. Водночас некоректно стверджувати, що східні регіони стримують процес повної українізації, адже переселенці більш відкриті та готові до інтеграції. Після пережитої агресії та жахів російської окупації виникає швидше бажання перейти на українську мову, як серед дітей, так і серед людей більш старшого віку. Наприкінці заходу політолог Дмитро Золотухін та Юрій Федоренко обговорили можливі стратегії когнітивної та мовної деокупації Криму та східних регіонів України після перемоги ЗСУ. Учасники переконані, що зі звільненням українських територій слід очищати також інформаційний простір від ворожих наративів. Підсумовуючи захід, експерти зазначили, що потрібна інформаційна гігієна для витіснення російського контенту, створення більш всеосяжного україномовного середовища, яке спонукає споживачів "поглинати" український контент, не шукаючи "російських" замінників.Чим більше українського конкурентоспроможного контенту створюватиметься, тим швидше він витіснятиме російський. Натхнення, амбасадори та приклади мають з’являтися переважно із соцмереж, які відштовхуватимуться від потреб споживача контенту.   Джерело: 048.ua