Стара Одеса: як виглядало місто понад 100 років тому, – ФОТО

Редакція 048.ua продовжує поповнювати рубрику "Стара Одеса" свіжими фотодобірками. У цьому матеріалі ми зібрали світлини дореволюційної Одеси, які передають атмосферу, що панувала у місті понад 100 років назад. Деякі місця змінилися до невпізнання, а деінде можна роздивитися знайомі обриси. Таким у другій половині 19 століття був Миколаївський бульвар (нині Приморський). Цю красу довелося знести заради будівництва фунікулера, яке розпочалося у 1900 році. У кінці ХІХ століття одеська Молдаванка виглядала саме так. На світлині можна побачити вулицю Виноградну з видом на Михайлівську церкву. Храм був одним із найстаріших в Одесі. Заклали його у 1817 р, а у період Сталінських репресій – знищили. На наступній світлині можна побачити Херсонську вулицю (Пастера) 1910-х років. Зупинка біля міської лікарні. Вулиця відома з 1824. У 1900-х роках тут з'явилися клініки медичного факультету університету, вписані серед зелені архітектором Миколою Толвінським, а раніше бактеріологічна станція. Але початком цього «медико-біологічного комплексу» ще у 1808 році стала міська лікарня — монументальна будівля з колонами. Тут працював хірург Микола Пирогов, його молодший колега Микола Скліфосовський, а спроектував будинок лікарні архітектор Тома де Томон. Не всі знають, що у 19 столітті на місці Одеського морського університету (на розі Торгової та Мечнікова) був Інститут шляхетних дівчат, збудований у 1833 році архітектором Боффо Ф. К. Світлина 1890-х років. А це Єлисаветинська вулиця. Будинок у центрі – водолікарня. Ось, що про її будівництво писали у газетах в 1900 році: "Днями відбулася закладка нового гідропатичного закладу д-ра В. І. Абеля, що будується на розі Преображенської та Єлисаветинської вулиць. Новий будинок складатиметься з 2½ поверхів. Перший поверх буде відведений під гідропатичний заклад, а на другому буде розміщуватись лікарня для нервових хворих з постійними ліжками. Водолікарня складатиметься з 2-х класів, по два зали в кожному — для чоловіків і жінок. Другий клас розрахований на задоволення потреб середнього класу". А це уривок із газети 1902 року: "Гідропатичний заклад доктора Абеля та Я. Н. Валіка відкрито лише цього року. Будівлю збудовано цивільним інженером С. А. Ландесманом у мавританському стилі. Будівля 3-х поверхова. Міжповерхова підлога залізо-бетонної конструкції. На верхньому поверсі приміщення для стаціонарних хворих. На двох інших поверхах влаштовані 1-ий та 2-ий класи гідропатичного закладу з однаковим плановим розташуванням, але відрізняються вони лише розкішшю оздоблення". А так виглядала стара естакада в Одеському порту. Про історію естакади розповів знавець Одеси Лев Штерн: "Гордістю Одеси у другій половині 19 – початку 20 століття була портова естакада. Ця естакада, побудована у 1870-х роках, відіграла важливу роль у становленні Одеси як великого торгового, промислового та культурного центру. Місто особливо швидко почало рости з появою у 1860-х залізниці. Це дозволило сильно збільшити вивіз хліба через порт, що у свою чергу призвело до бурхливого загального розвитку міста. Хліб завантажувався на кораблі і вирушав до покупців. Однак за відсутності в той час вантажної техніки роботи велися портовими вантажниками вручну, що гальмувало перевантаження великих обсягів зерна. До кінця 19 століття річний експорт хлібопродуктів становив близько 2-х мільйонів тонн. Це і за сьогоднішніми мірками чимало, а тоді – безліч. Тоді для прискорення вантажних робіт і було збудовано залізничну естакаду. Вона проходила вздовж набережних порту та закінчувалася на Карантинному молі. Загальна довжина  – 4 км, за висотою – 6 м. Естакада була зібрана з дубових балок та дощок з двоколійними рейковими коліями по верху. Через певні проміжки в естакаду були вбудовані кам'яні вставки для запобігання розповсюдженню вогню у разі пожежі. Естакада справно служила до 1905 р, але згоріла під час заворушень. Тоді її досить швидко відновили і вона прослужила ще 10-12 років, після чого її розібрали на дрова".  Така атмосфера панувала в центрі Одеси на початку 20 століття. Світлина була зроблена на розі вулиць Рішельєвської та Поштової.  Біля нинішнього Архіологічного музею. 1910 рік.  Таким був Сабанєєв міст у 1900-ті роки. На фото можна побачити стоянку візників, ліворуч – готель "Кримський". Попереду – палац графа М. М. Толстого. А це одеська тюремна площа, Іллінське та Андріївське подвір'я. Праворуч у кутку видніється вежа старого Тюремного замку, знесеного в 1894 році. Читайте також: Стара Одеса: 10 атмосферних фотографій місць, які змінилися до невпізнання, – ФОТО Джерело: 048.ua