Археологи отримали нові докази того, що територія сучасної Одеси була заселена задовго до заснування міста у 1794 році.
Багаторічні археологічні дослідження на Приморському бульварі дозволили локалізувати Хаджибейський замок та уточнити межі давньогрецького поселення Гавань Істріан. Про це в інтерв'ю каналу «Інтент» розповів доктор історичних наук, археолог Андрій Красножон.
На одному місці — кілька історичних епох
За словами науковця, розкопки показали, що на території сучасного Приморського бульвару збереглися культурні шари різних періодів. Тут послідовно існували давньогрецька Гавань Істріан, середньовічна Джинестра, Кочубіїв та османський Хаджибей.
Під час останніх досліджень археологи змогли точніше визначити північну межу античного поселення. Також неподалік виявили конструкцію, яку попередньо вважають залишками оборонної стіни античного часу. Водночас Красножон наголосив, що ця версія поки є робочою гіпотезою і потребує додаткових досліджень.
Де був Хаджибейський замок
Одним із головних результатів досліджень археолог назвав локалізацію Хаджибейського замку.
Для цього науковці зіставили результати розкопок із картами та історичними документами XVIII століття. На місці розкопок виявили круглу споруду, яку ідентифікують як вежу османського фортифікаційного комплексу. Також зафіксували сліди її руйнування після штурму Хаджибея у 1789 році.
Одеса має значно давнішу історію
Красножон зазначає, що результати археологічних досліджень підтверджують: сучасна Одеса не виникла на порожньому місці після 1794 року.
За його словами, археологічні матеріали, старовинні карти та письмові джерела свідчать про безперервний розвиток цієї території як важливого портового й торговельного центру протягом приблизно 2,5 тисячі років.
На думку дослідника, сьогодні дискусія має стосуватися не питання, чи існували поселення до заснування Одеси, а їхніх меж, функцій, датування та взаємозв'язку між собою.
Читайте також
Одещина на межі водної кризи: що відбувається з Дунаєм, Дністром та Придунайськими озерами
Джерело: 048.ua
