На площі Пале-Рояль у Парижі 3 жовтня 2026 року кілька сотень людей вимагали, щоб Франція вийшла з Європейського Союзу та НАТО. Мітинг організував Флоріан Філіппо — лідер ультраправої євроскептичної партії «Патріоти», який планує балотуватися на президентських виборах 2027 року.
Учасники поєднали геополітичний розрив із вимогами, зрозумілими з повсякденного життя: знизити податок на бензин, скоротити витрати на французькі збройні сили та припинити фінансову й військову допомогу Україні. Їхня логіка зводиться до простого обміну: менше зовнішніх зобов’язань і видатків на оборону — більше коштів для французьких домогосподарств.
Про акцію повідомили російські медіа та інше онлайн-видання. У цих повідомленнях мітинг описували як протест проти підтримки Києва та можливого втягування Франції у війну.
Від ціни пального до зміни зовнішньої політики
Для «Патріотів» вихід із ЄС і НАТО — не другорядні пропозиції, а основа політичної програми. На паризькій площі їх подали як відповідь одразу на кілька проблем: зростання витрат домогосподарств, ціну пального, бюджетні видатки та війну в Україні.
Запропонована послідовність виглядає простою: Франція залишає ключові європейські та трансатлантичні структури, припиняє допомогу Україні, зменшує оборонний бюджет, а вивільнені кошти спрямовує населенню. Так питання міжнародних союзів переводять із мови дипломатії та безпеки в мову податків, цін і сімейного бюджету.
Це дає невеликій партії змогу звертатися до різних груп виборців однією системою вимог. Євроскептикам пропонують повернути більше повноважень національній владі, противникам допомоги Україні — згорнути участь Франції у війні, а незадоволеним вартістю пального — зменшити податкове навантаження. Спільна теза полягає в тому, що держава має менше витрачати за кордоном і на оборону, а більше — усередині країни.
Однак економічна обіцянка передбачає масштабні інституційні наслідки. Вихід із ЄС торкнувся б участі Франції в єдиному ринку, роботи спільних інституцій і європейських процедур ухвалення рішень. На мітингу було чітко сформульовано, від чого країна має відмовитися, але не представлено докладного плану, чим замінити нинішні економічні та політичні зв’язки.
Що означав би вихід із НАТО
Вихід із НАТО був би не лише символічною зміною зовнішньополітичного курсу. Альянс забезпечує рамки для спільного оборонного планування, військової взаємодії, обміну інформацією та координації під час криз.
Поза цією системою Парижу довелося б заново визначати, як підтримувати стримування, співпрацювати з європейськими партнерами й реагувати на кризу, що зачіпає союзні держави. Водночас «Патріоти» виступають за скорочення витрат на французькі збройні сили. Отже, пропозиція партії передбачає одночасне зменшення участі Франції у колективній обороні та її власних військових спроможностей.
Це змінювало б не тільки дипломатичні домовленості, а й практичний спосіб підготовки країни до загроз. Спільні навчання, координація операцій, обмін розвідувальною інформацією та планування на випадок кризи нині відбуваються в ширшій системі союзницької взаємодії. Мітинг не запропонував детальної моделі, яка могла б замінити цю систему після виходу.
Ще ширшими були б наслідки розриву з Євросоюзом. Франції довелося б заново вибудовувати торговельні, правові та політичні механізми, що нині діють у межах об’єднання. Вимога відокремлення прозвучала як готове політичне рішення, але практична модель подальших відносин із європейськими країнами залишилася невизначеною.
Кандидат із політичної периферії
Філіппо планує балотуватися на посаду президента Франції у 2027 році, однак його партія починає цю кампанію з обмеженим електоральним ресурсом. На виборах до Європейського парламенту «Патріоти» набрали менше ніж 1% голосів. У 2022 році Філіппо також не зміг зібрати необхідну кількість підписів для участі в президентських виборах.
Президентська кампанія все ж може дати невеликій політичній силі загальнонаціональну трибуну. У Франції такий формат дозволяє виносити на перший план теми, які великі партії воліють залишати на периферії дискусії. Пов’язавши допомогу Україні з податком на бензин і бюджетними витратами, Філіппо намагається розширити аудиторію за межі переконаних противників європейської інтеграції.
У цій конструкції підтримка України постає не лише як питання зовнішньої політики чи безпеки, а і як видаток, що конкурує зі зниженням податків та покращенням матеріального становища французів. Далекий військовий конфлікт переводять у конкретні категорії — вартість пального, обсяг державних витрат і пріоритети уряду.
Першим випробуванням для Філіппо стане збір підписів, необхідних для висунення кандидатом. Невдача 2022 року показує, що публічна активність і присутність на мітингах самі собою не гарантують доступу до виборчого бюлетеня. Результат «Патріотів» на виборах до Європарламенту також свідчить про відстань між помітністю партії та її реальною електоральною підтримкою.
Курс наперекір більшості європейських урядів
Вимоги, що прозвучали в Парижі, суперечать напряму, якого дотримується більшість урядів країн ЄС. Вони говорять про погіршення міжнародної безпеки, військові ризики, пов’язані з Росією, Іраном, Китаєм і Північною Кореєю, а також про гібридні дії Росії проти європейських держав.
На цьому тлі багато європейських столиць роблять ставку на тіснішу координацію та зміцнення оборонних спроможностей. Програма Філіппо пропонує протилежне: менше спільних зобов’язань, скорочення військової ролі Франції та перенесення бюджетної уваги на внутрішні потреби.
Поки що паризька акція показала передусім спробу невеликої партії сформувати порядок денний президентської кампанії, а не зміну суспільних настроїв. Філіппо ще належить довести, що вимога дешевшого бензину може привести виборців до значно масштабнішого рішення — виходу Франції зі структур, які визначають її місце в Європі та системі колективної оборони.
