Після поразки партії «Фідес» на останніх парламентських виборах угорський центр політичної комунікації «Мегафон» зіткнувся з нестачею коштів і кризою. Це сталося після років масштабного фінансування, яке, за розслідуванням Direkt36, надходило від будівельних компаній із бізнесового оточення олігарха Лорінца Месароша.
Йдеться щонайменше про 4,5 мільярда форинтів, переказаних із 2022 року компаніями V-Híd Zrt. і R-Kord Kft. «Мегафону» та пов’язаним із ним структурам. Гроші підтримували мережу правих інфлюенсерів і великі рекламні кампанії, що поширювали повідомлення на користь політичного табору Віктора Орбана.
Гроші від компаній, що працювали на великих контрактах
У центрі розслідування опинилися V-Híd Zrt. і R-Kord Kft. Обидві компанії пов’язують із Лорінцом Месарошем — угорським підприємцем, відомим особистою близькістю до Віктора Орбана. Фірми стали великими учасниками будівельних проєктів, які фінансувалися коштом угорської держави та європейських ресурсів.
За даними розслідування, оприлюдненого Direkt36 5 жовтня 2026 року й поширеного виданням Telex, саме ці дві компанії з 2022 року переказали «Мегафону» та пов’язаним із ним організаціям не менш як 4,5 мільярда форинтів. Розмір суми важливий не лише сам по собі. Значення має і маршрут коштів: вони надходили від підприємств, які працювали в середовищі великих державних та європейських замовлень, до структури, що займалася політичною комунікацією.
Наявні відомості не доводять, що перекази були незаконними або що кожен форинт походив безпосередньо з державного бюджету. Так само вони не дають підстав стверджувати, що всі операції компаній були частиною єдиної протиправної схеми. Але поєднання бізнесових зв’язків, державних контрактів і політичної ролі одержувача ставить питання про межу між корпоративною рекламою, політичним фінансуванням і непрямою підтримкою партії влади.
Ця межа особливо важлива в ситуації, коли компанії, пов’язані з одним економічним колом, спрямовують значні кошти на мережу, що системно посилює позиції того самого політичного середовища. Сам факт фінансування ще не визначає його юридичний статус. Проте він допомагає побачити, як економічні ресурси можуть перетворюватися на політичну видимість.
Як «Мегафон» перетворював фінансування на охоплення
«Мегафон» був не просто рекламним майданчиком. Центр створив і підтримував мережу правих інтернет-авторів та інфлюенсерів, які поширювали повідомлення, співзвучні з позицією угорської влади. Платна реклама збільшувала охоплення їхніх матеріалів у соціальних мережах, а масштабні кампанії давали змогу одночасно просувати схожі тези через різні акаунти.
У результаті політичні повідомлення виходили за межі офіційних каналів «Фідес». Вони могли з’являтися як думки окремих блогерів, відео або дописи онлайн-персон, але водночас отримували централізовану фінансову та рекламну підтримку. Така модель поєднувала гроші, мережу впізнаваних облич і технічні можливості соціальних платформ.
Для політичної боротьби це створювало додатковий ресурс. Партійна комунікація могла поширюватися не лише через заяви самої партії чи урядові канали, а й через десятки персональних сторінок, які сприймалися як окремі голоси. У періоди виборів та гострих суспільних суперечок така інфраструктура давала змогу швидко збільшувати присутність потрібних повідомлень у цифровому просторі.
Тому перекази на користь «Мегафону» мають значення не лише як фінансові операції. Вони стосуються спроможності політичної мережі виробляти контент, підтримувати авторів і купувати аудиторію. Водночас із доступної інформації не випливає, що центр повністю утримувався за рахунок державних коштів або що кожна його кампанія фінансувалася саме цими компаніями.
Поразка «Фідес» як перевірка стійкості
Фінансова криза «Мегафону» після виборчої поразки «Фідес» показала вразливість моделі, побудованої навколо вузького кола великих донорів. Організація з багатьма незалежними рекламодавцями могла б легше пережити зміну влади. Натомість мережа, чиї ключові фінансові зв’язки були пов’язані з колишнім центром політичного впливу, опинилася під тиском разом із цим середовищем.
Нестача коштів не доводить, що «Мегафон» існував виключно завдяки державному ресурсу. Вона також не означає автоматичного припинення його роботи. Але зміна політичної ситуації могла вплинути на відносини, очікування та готовність компаній фінансувати структуру, яка відкрито підтримувала певний політичний табір.
Для «Мегафону» тепер постає практичне питання: чи зможе він знайти нових приватних фінансистів і зберегти колишній масштаб роботи з інфлюенсерами та рекламними кампаніями. Якщо відповідь буде негативною, це означатиме, що його попередня потужність залежала не лише від популярності повідомлень або попиту на політичну рекламу, а й від конкретної економічно-політичної екосистеми.
Для Угорщини ширше питання полягає в тому, наскільки прозорим є перетворення економічного успіху, пов’язаного з великими державними та європейськими проєктами, на політичний вплив. Розслідування Direkt36 не дає автоматичної відповіді щодо законності кожного платежу, але робить видимим зв’язок між джерелами фінансування та цифровою інфраструктурою влади. Матеріал опубліковано на сайті Telex.
Тепер стійкість «Мегафону» залежатиме від того, чи зможе його мережа існувати після втрати колишнього політичного покровительства — і хто погодиться оплачувати її наступні кампанії.
