Для депутата земельного парламенту Бранденбурга Вілько Меллера судова суперечка через передвиборчий плакат завершилася штрафом у €11 600 і вироком, що набув законної сили. Для його партії, «Альтернативи для Німеччини» (AfD), ця справа стала приводом поставити під сумнів незалежність німецької юстиції.
Федеральний верховний суд Німеччини відхилив скаргу Меллера 26 жовтня 2026 року. Суд підтвердив рішення суду Франкфурта-на-Одері, який у лютому визнав депутата винним у використанні символіки антиконституційних організацій. Йшлося про зображення жесту, що візуально нагадував нацистське вітання.
Коли виборча провокація стає кримінальною справою
Початковою точкою провадження був не виступ у парламенті й не публічна заява, а агітаційний плакат. Зображення на ньому мало привертати увагу в передвиборчій кампанії, однак суд розглянув його не лише як різку політичну комунікацію. Вирішальним стало питання, чи потрапляє використана символіка під кримінальну заборону.
У Німеччині публічне використання символів, пов’язаних із антиконституційними організаціями, обмежене кримінальним законодавством. Нацистська символіка має особливий правовий статус через історію Третього рейху та злочини націонал-соціалістичного режиму. Тому намір кандидата шокувати виборців або подати зображення як політичну провокацію сам по собі не усуває юридичних наслідків.
Суд Франкфурта-на-Одері у лютому 2026 року призначив Меллеру штраф у €11 600. Депутат оскаржив рішення, але Федеральний верховний суд не задовольнив його скаргу. Після цього вирок став остаточним, а Меллер вважається судимим.
У справі важливий іще один момент: мандат депутата не створив для нього особливого захисту. Обраний представник може використовувати гостру риторику й будувати кампанію на конфронтації, але залишається під дією загальних кримінально-правових норм. У випадку Меллера суди дійшли висновку, що межу між політичним повідомленням і забороненою символікою було перейдено.
Від оскарження вироку — до атаки на інституцію
Після остаточного рішення керівництво AfD представило переслідування свого однопартійця як політично мотивоване та поставило під сумнів незалежність судової системи. Це твердження є політичною оцінкою партії, а не висновком суду у справі.
Політичні сили мають право критикувати судові рішення, користуватися передбаченими законом засобами оскарження й публічно сперечатися з правовою оцінкою конкретного вчинку. Але після відхилення скарги найвищою судовою інстанцією конфлікт переходить в іншу площину. Йдеться вже не тільки про те, чи було зображення на плакаті законним, а й про ставлення партії до інституції, яка винесла остаточне рішення.
Саме ця зміна фокуса надає справі ширшого політичного значення. Спочатку питання стосувалося дій одного депутата та змісту його агітації. Тепер AfD описує рішення судів як частину нібито політичного переслідування партії. Так юридична відповідальність конкретного обранця перетворюється на конфлікт між партійним керівництвом і державними інституціями.
Що саме встановив суд, а що стверджує партія
Встановлений судом результат є конкретним: Меллер має сплатити €11 600, а його вирок набув законної сили після розгляду скарги на федеральному рівні. Цей результат не залежить від того, як AfD оцінює політичний контекст справи.
Натомість твердження про політичне замовлення або переслідування є позицією партійного керівництва. Воно не змінює юридичного статусу вироку й не скасовує висновку судів щодо використаної символіки. Публічний конфлікт навколо справи тому має дві різні площини: кримінально-правову, де процес завершено, і політичну, де протистояння лише загострилося.
Про остаточне рішення повідомила «Зюддойче цайтунг». Для Меллера наслідок уже визначений судом. Для AfD відкритим залишається інше питання: чи намагатиметься партія й надалі перетворювати остаточні рішення щодо її представників на аргумент проти легітимності німецької судової системи.
