Влітку 2021 року «Брентфорд» повернувся до елітного дивізіону англійського клубного футболу, вигравши фінальний поєдинок плей-оф за право підвищитися із Чемпіоншипу у «Свонсі» (2:0). З тих пір «бджоли», які до цього багато-багато десятиліть борсалися у нижчих лігах, дивують багатьох, не демонструючи жодних ознак слабкості, які б «допомогли» повернутися в англійську трясовину. «Брентфорд» чітко розуміє – усім всередині клубу необхідно працювати на максимум, аби мати можливість залишатися на топ-рівні, де більше не лише слави, а й грошей.
Щоб вирішувати ключове завдання та залишатися в АПЛ, «Брентфорд» розробив і активно використовує практично унікальну для дивізіону систему скаутингу та вивчення потенційних новачків, яка певною мірою схожа на легендарну модель Moneyball, чудово відому багатьом за неймовірною екранізацією «Людина, яка змінила все» із Бредом Піттом у головній ролі. Архітектором селекційної та прекрасної кадрово-трансферної діяльності «бджіл» є 42-річний Лі Дайкс, котрий з літа 2022-го займає посаду технічного директора «Брентфорда», а раніше протягом трьох років працював директором скаутського відділу клубу.
Із Дайксом «Брентфорд» почав приділяти величезну увагу використанню алгоритмів, необхідних для аналізу величезних масивів даних, що зрештою дозволило клубу створити максимально конкурентоспроможний склад в АПЛ із мінімально можливими інвестиціями. В такому педантичному підході до вивчення кожного потенційного новачка «Брентфорд» став ледве не піонером у європейському футболі, й тепер із «бджіл» беруть приклад багато інших клубів, які не мають можливості претендувати на бездонні кишені інвесторів, а прагнуть досягати результатів за розумних капіталовкладень.
Але, взявши на озброєння стратегію Moneyball, Дайкс привніс у селекційну роботу «Брентфорда» й деякі інші деталі, важливість яких жодною мірою не можна недооцінювати. Технічний директор «бджіл» усвідомлював, що за сухими цифрами та картинкою на моніторі дуже часто залишається невивченим людський фактор кожного конкретного гравця. Це те, що жодною мірою не підлягає аналізу за допомогою математичних моделей, а вимагає іншого підходу та методів вивчення. Адже яким би талановитим чи перспективним не виглядав потенційний новачок, але якщо у повсякденному житті він не відрізняється порядністю, то в якийсь момент ризик отримати проблеми із ним стає дуже ймовірним.
Тому в «Брентфорді» придумали додаткові параметри, які обов'язково підлягають вивченню при аналізі кожного потенційного новачка. Умовно їх можна називати «перевіркою чайовими». У лавах «бджіл» хочуть бачити лише тих футболістів, які у повсякденному житті виглядають порядними та адекватними людьми, не нариваючись на скандали та не стаючи на рівному місці об'єктами уваги «жовтої преси».
Для цього ще до початку переговорів про підписання контракту та переходу у «Брентфорд», «бджоли» проводять ретельні щоденні перевірки потенційного новачка – того, хто здається клубу абсолютно підходящим виходячи із аналітично-статистичного аспекту. Дайкс має спеціальних людей, котрі займаються збором інформації, що характеризує повсякденну поведінку футболістів, яких планує підписати «Брентфорд». Це можуть бути контакти із рестораторами, дієтологами, продавцями, кур'єрами, барберами, коротше кажучи, усіма фахівцями та працівниками, з ким гравець здатний контактувати у вільний від футболу час – у повсякденному своєму житті. Мета цих перевірок – визначити, чи схожий об'єкт вивчення на свого роду «доброго самаритянина», і якщо так, то лише після цього служба дає своє схвалення на проведення переговорів і подальших торгів щодо трансферу.
«Шпигуни» Дайкса справді стали ледве не легендарними для англійської Прем'єр-ліги. Ці люди реально з'ясовують, здавалося б, найбільш незначні деталі поведінки своїх потенційних новачків. Вони ходять магазинами, кафе та ресторанами, місцями проведення дозвілля, які є улюбленими для їхнього «об'єкта дослідження». Спілкуючись із співробітниками цих закладів, представники «Брентфорда» з'ясовують, наскільки футболіст дружелюбний у повсякденному житті, наскільки він ввічливий та чуйний, наскільки щедрий (тут, як подейкують, доходить навіть до спроб дізнатися розмір чайових, які залишають офіціантам футболісти, котрі потрапили у сферу інтересів «Брентфорда») та готовий допомогти іншим. Важливий пункт вивчення повсякденного життя потенційного новачка «бджіл» полягає у тому, щоб дізнатися його справжнє ставлення до алкоголю або інших шкідливих звичок.
Якщо дістати дані виявляється непросто (як було, наприклад, у ситуації з українським хавбеком Єгором Ярмолюком, який перебрався до «Брентфорда» влітку 2022 року, вже після початку повномасштабної фази російсько-української війни), то представники «бджіл» використовують широке коло агентури. Вони в телефонному режимі розпитують думку тренерів, спортивних лікарів, агентів та інших людей індустрії, які знають про потенційного новобранця практично усе.
У «Брентфорді» впевнені, що якщо в повсякденному житті футболіст не продукує проблем на рівному місці, то й у колективі він поводитиметься аналогічним чином. Це дозволить створити команду із горезвісним сімейним менталітетом, де кожен з членів охоче битиметься за товариша на полі, віддаючи усі сили за загальний результат, ніж якщо ситуація дійде до формування окремих «угруповань» або появи «лідерів застілля».
По суті, ця модель дозволила «Брентфорду» стати командою, довкола якої не виникають скандальні ситуації. Останніми роками «бджоли» не стикалися ні з чим таким, і це також величезна заслуга методів роботи Лі Дайкса. Так, у 2023-му форвард «Брентфорда» Айвен Тоуні отримав 8-місячну дискваліфікацію від Футбольної асоціації, будучи звинуваченим у 232 порушеннях, пов'язаних зі ставками на футбол, що суворо заборонено для чинних футболістів. Проте загалом навіть у цій ситуації клуб свого гравця не кинув. Тоуні визнав провину, а «бджоли» допомогли йому пройти курс лікування від лудоманії, після чого форвард повернувся в гру, але невдовзі все ж таки був оперативно проданий – за 42 мільйони євро в саудівський «Аль-Ахлі».
З іншого боку, скандал довкола Тоуні в репутаційному плані для «Брентфорда» був із лишком перекритий подіями, що відбулися в березні цього року. Близько другої години ночі два футболісти «бджіл», які поверталися додому після виїзного матчу з «Лідсом», на південному заході Лондона побачили, як п'яний чоловік на ґрунті расової ненависті б'є нігерійського охоронця. Футболісти «Брентфорда» (їхні імена деякий час не називалися, але пізніше стало відомо, що йдеться про 28-річного німця боснійського походження Віталі Янельта та його 24-річного співвітчизника Кевіна Шаде, який має нігерійське коріння) втрутилися в ситуацію, не побоявшись отримати пошкодження в сутичці. Удвох вони змогли скрутити бешкетника й передати його до рук представників поліції. За словами очевидців, обидва гравці «Брентфорда» в результаті бійки були забруднені у кров – чи то власну, чи то потерпілого, чи то нападника. Однак їм вдалося захистити людину й затримати хулігана, котрий згодом пішов під суд та був оштрафований за свої неправомірні дії.
Тому коли ви чуєте, що селекція «Брентфорда» – це історія, яка стосується трудомісткого аналізу величезних статистичних масивів даних про потенційних новачків команди, не забувайте і той факт, що насправді «бджоли» не менш ретельно вивчають індивідуальні особливості кожного свого новобранця. Тільки так цій команді вдається створювати конкурентоспроможний склад, і ось уже шостий сезон поспіль залишатись на плаву в найбільш конкурентному, платоспроможному та сильному національному чемпіонаті світового футболу – англійській Прем'єр-лізі.
