Частка українців, які дізнаються новини виключно із соціальних мереж, у 2026 році зросла до 54% з 37% у 2025 році; соцмережі загалом залишаються найпопулярнішим типом медіа, звідки українці дізнаються новини, зокрема у 2026 році до них звертаються 87% опитаних, засвідчують результати дослідження компанії InMind, проведеного на замовлення ГО "Інтерньюз-Україна".
"Новини з телебачення та онлайн-медіа споживають по 22% опитаних (мінус 11% та мінус 9% за рік відповідно)", – зазначається в дослідженні.
По радіо новини слухають 9% респондентів, а друковані видання читають 3%, тоді як торік ці показники становили 13% та 4% відповідно.
"При цьому отримання новин лише із соцмереж не обов'язково означає відмову від редакційного контенту: на соціальних платформах і в месенджерах аудиторія також стежить за сторінками онлайн-медіа, новинних ресурсів і телеканалів", – наголошується у дослідженні.
Серед іншого, 17% опитаних поєднують телебачення й інтернет для отримання новин, тоді як 73% респондентів споживають новини виключно з онлайн-джерел, не використовуючи телебачення.
Крім того, до штучного інтелекту (ШІ) як платформи для споживання новин звертається кожен п'ятий опитаний (22%), тобто стільки ж, скільки заходить на сайти новин та онлайн-медіа з цією метою.
Загалом найчастіше респонденти обирають джерела новин за оперативністю їх появи (39%) та зручність формату подання (36%). Зрозуміле подання та цікаві теми назвали критеріями вибору по 30% опитаних, достовірність – 24%.
Крім того, більшість опитаних не шукає новини цілеспрямовано, зокрема бачить їх у вже налаштованому інфосередовищі. В результаті найчастіше новини переглядають у каналах і спільнотах, на які підписані, 60% опитаних, а в стрічці соцмереж – 50%.
Під час щоденного споживання переважають короткі формати, зокрема короткі текстові новини щодня отримують 58% споживачів новин, короткі вертикальні відео – 44%, а візуальні формати – 42%. Менший показник порівняно з 58% мають довгі тексти, де 44% респондентів читають їх щодня, а 71% – щотижня.
"Для 94% опитаних соціальні мережі та месенджери – основний канал і платформа для отримання новин", – йдеться у матеріалі.
Зокрема, до трійки лідерів належать Телеграм-канали, де за ними слідкують 82% респондентів, YouTube-канали – 55% та Facebook-сторінки охоплюють 40%.
Водночас, за онлайн-медіа спостерігають 60% респондентів, найчастіше роблячи це через сторінки в соцмережах (29%) та YouTube (26%). Що стосується телевізійного контенту, його дивляться 39% опитанихпереважно через ефірне телебачення та YouTube, однак радіо та аудіосервіси використовують 29%.
"Довіра до джерел, якими люди користуються, загалом висока – в середньому 86%", – зауважили у дослідженні.
Серед соціальних платформ найпоширенішим залишається Телеграм, яким користуються 78% опитаних, однак за рік зросла кількість аудиторії на YouTube – із 43% до 60%, Instagram – із 38% до 44% та TikTok – із 30% до 39%. Якщо говорити про частку користувачів у Viber, то вона скоротилася з 65% до 51%, а у Facebook – із 53% до 46%.
Зазначається, що попри дискусії про можливе обмеження соцмереж 69% опитаних вважають, що державі не слід застосовувати відповідні обмеження, порівняно з минулим роком відповідну позицію мали 64% респондентів.
"Майже для половини опитаних (47%) це означає, що держава взагалі не має втручатися; ще 22% допускають встановлення правил роботи платформ, але без обмеження доступу", – підкреслюється у дослідженні.
Загалом серед платформ, які на думку опитаних варто обмежити або заборонити, найчастіше називають ТікТок (20%) та Телеграм (12%). Однак при запровадженні обмежень більше половини респондентів (55%) перебуватимуть у пошуку нових джерел.
Окремо у дослідженні були наведенні показники щодо бажання та можливостей українців здійснювати підписку на онлайн-медіа. Зокрема, за останній рік частка тих, хто готовий оплатити підписку на онлайн-медіа, зросла та становить 25% опитаних у 2026 році проти 22% у 2025році та 20% у 2024 році.
Серед найбільш популярних озвучених варіантів, у яких межах опитані готові оплатити підписку, – вартість не більше двох чашок еспресо на місяць, що орієнтовно складає 80 грн. Лише 4% респондентів погодилися б платити за доступ до онлайн-медіа 200 грн і більше на місяць.
Однак 12% опитаних зауважують, що уже підтримують онлайн-медіа чи окремих авторів фінансово. У свою чергу найчастіше згадуються разові донати (8%), рідше – платна підписка чи підтримка через платформи ( по 2% відповідно), або купівля мерчу – менше 1% опитаних.
"Більшість із них – 64% – витратили на цю справу до 1000 грн за останні 3 місяці ", – такі дані навели у звіті.
Дослідження зроблене на основі опитування фахівцями InMind 2,5 тис. респондентів у містах України з населенням понад 50 тис. в липні-серпні цього року. Похибка вибірки з ймовірністю 0,95 не перевищує 1,95%. Окрім опитування, проводилися сім фокус-групових дискусій із жителями Києва, Львова, Одеси, Дніпра, Харкова, Полтави, Хмельницького та Вінниці.