M-Fly – український виробник у сфері оборонних технологій (DefenseTech), що спеціалізується на системах лазерного наведення та високоточних гіростабілізованих підвісах для безпілотних платформ, залучив нове фінансування для прискорення розвитку та задоволення потреб фронту.
"Компанію підтримали наявні інвестори: MITS Capital (який виступив лід-інвестором раунду) та Freedom Fund. До раунду також долучилися норвезький венчурний фонд Gardar, що спеціалізується на оборонному секторі, та новий інвестор, який побажав залишитися неназваним", – йдеться у пресрелізі M-Fly.
Точна сума фінансування та оцінка вартості компанії не розголошуються.
"M-Fly досягла значного прогресу після завершення програми акселератора MITS, і ми раді бачити зростання попиту на її передові системи з боку країн НАТО", – наводяться у релізі слова співзасновника і генерального директора MITS Capital Перрі Бойла.
За його словами, M-Fly – це саме той тип компаній, на які орієнтується MITS Capital: український виробник компонентів для ланцюга постачання безпілотників, здатний постійно вдосконалювати свою продукцію відповідно до змін умов на полі бою.
Компанія M-Fly була заснована наприкінці 2023 року на базі попереднього волонтерського проєкту засновників, спрямованого на потреби оборони. До середини 2026 року компанія залучила $1,4 млн у раунді friends and family, грантам від державного оборонно-технологічного кластера Brave1, а також венчурному фінансуванню від MITS Capital, Freedom Fund, Resist.ua та українського підприємця, співзасновника HD-group Бориса Шестопалова.
Зазначається, що станом на осінь 2026 року портфель продуктів M-Fly включає системи лазерного наведення та високоточні гіростабілізовані підвіси для повітряних, морських і наземних безпілотних платформ. Компанія випробувала свої ключові технології в бойових умовах в Україні, підтвердивши ефективність стабілізаційної платформи на швидкостях до 350 км/год.
M-Fly пропонує лінійку економічно ефективних систем лазерного наведення, зокрема RB-150CW та Seeker, для підвищення ефективності безпілотних платформ. Ще одним продуктом є RB-220 – підвіс, придатний для використання на великих БПЛА, пілотованій авіації, гелікоптерах та морських безпілотниках. Її також можна використовувати як наземну станцію для систем протиповітряної оборони.
Компанія також розробила RB-150GD – підвіс із двома сенсорами (тепловізійним і денним відеоканалом), створений спеціально для безпілотників середнього класу. На базі цієї платформи компанія розробляє RB-150 Marine – стійкий до погодних умов підвіс для катерів і суден. У першому кварталі 2027 року M-Fly планує випустити RB-100 – найлегший продукт у своїй лінійці, призначений для малих безпілотників.
"За останні 12 місяців ми подвоїли команду та в кілька разів збільшили дохід", – зазначив засновник і генеральний директор M-Fly Владислав Мигович. Він додав, що попит з боку українських замовників і союзників по НАТО значно зріс від початку 2026 року: основними рушійними факторами є дедалі ширше використання в Україні дронів-перехоплювачів і, як наслідок, потреба в дешевших розвідувальних БПЛА, оснащених якісними системами візуалізації.
Співзасновник і операційний/інформаційний директор (COO/CIO) MITS Capital Денис Гурак зауважив, що ще важливішим за технічні характеристики є оптимізована економіка продукту, що дозволяє встановлювати ціни, значно нижчі за пропозиції найближчих конкурентів, що стало аргументом для чергового раунду фінансування.
Мигович уточнив, що підвіс може становити близько третини вартості розвідувального БПЛА, тоді як деякі імпортні підвіси коштують у кілька разів дорожче за сам літальний апарат.
Він очікує, що протягом наступних 5-7 років обсяг ринку камер для дронів перевищить $100 млрд. "Нове фінансування дозволить нам масштабувати виробничі потужності та прискорити адаптацію продукції, щоб зайняти помітну частку цього ринку", – додав гендиректор.
Зазначається також, що M-Fly будує свою стратегію на глибокій вертикальній інтеграції: усі основні компоненти виробів – від двигунів і об'єктивів до камер і програмного забезпечення – розробляються власними силами компанії. Стверджується, що такий підхід дозволив компанії встановити ціни на свої системи майже на рівні китайських аналогів, зберігши при цьому частку китайських компонентів на рівні нижче 6%.
