Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вважає розвиток ринку капіталу в Україні вкрай важливим для майбутньої відбудови, бо він має забезпечити залучення приватних інвестицій на додаток до обмеженого за обсягами банківського фінансування, заявила президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо на Щорічних зборах МВФ та Групи Світового банку у Бангкоці.
"Попри всі короткострокові виклики, нам справді вдалося просунути цей процес уперед, і, сподіваюся, незабаром це питання опиниться у центрі уваги", – сказала вона, згадуючи про запроваджений разом із Україною проєкт розвитку ринку капіталу.
Президентка ЄБРР нагадала, що був розроблений разом із Національним банком України (НБУ) та урядом України проєкт реорганізації та створення своєрідної вертикальної інтеграції інфраструктури ринку капіталу, зокрема, із центральним контрагентом (CCP) та центральним депозитарієм цінних паперів (CSD), який є довгостроковою реформою, спрямованою на майбутнє.
Щодо поточної роботи банку в Україні, Рено-Бассо вказала на серйозне погіршення безпекової ситуації через ескалацію обстрілів із боку Росії та негативний вплив на бізнес.
"Варто відзначити один важливий момент – рівень невиконання зобов'язань (дефолтів) у приватному секторі. У нас багато клієнтів, і цей показник – надзвичайно низький. Клієнти продовжують здійснювати платежі, обслуговувати свої борги тощо", – в той же час констатувала очільниця ЄБРР, яка наприкінці вересня вчергове відвідала Україну.
За її словами, рішучість бізнесу продовжувати діяльність просто вражає, й це стосується як українського бізнесу, так і іноземних інвесторів.
"Усі іноземні інвестори, які активно працювали в Україні до війни, залишилися тут: вони продовжують інвестувати, наймати працівників, зберігати робочі місця тощо. Такий рівень відданості справі – справді дивовижний", – наголосила Рено-Бассо.
Вона додала, що навіть в умовах війни іноземні прямі інвестори вкладають кошти в Україну, створюючи нові потужності, у тому числі у сектор відновлюваної енергетики.
Президентка ЄБРР також згадала про розвиток інновацій в Україні, особливо у військовій сфері, індустрія безпілотників тощо. За її словами, це вже потужний сектор, який має вплив далеко за межами своєї галузі.
"Підтримку України не варто розглядати як витрати. На мою думку, донори та країни, які надають підтримку, не повинні сприймати це як витрати – це інвестиція. Інвестиція в цю країну, інвестиція в європейську стабільність, інвестиція в майбутнє регіону", – підсумувала Рено-Бассо.
Як повідомлялося, у липні минулого року на Конференції з відновлення України у Римі було підписано меморандум про взаєморозуміння між Міністерством економіки, Міністерством фінансів, НБУ, Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) щодо підтримки інтегрованої інфраструктури ринків капіталу в Україні. Його підписанню Меморандуму передувало затвердження Радою з фінансової стабільності плану практичної реалізації цільової моделі інфраструктури ринків капіталу.
Нацбанк на початку вересня 2025 року повідомив про старт реалізації цього меморандуму. Першим його етапом стала оптимізація структури власності та корпоративного управління Національного депозитарію України (НДУ) шляхом передачі держчастки, якою управляла НКЦПФР, в управління НБУ.
Далі планується створити холдингову компанію за участю відібраного на відкритому тендері авторитетного міжнародного стратегічного інвестора (оператора торговельних та постторговельних інфраструктур), міжнародних фінансових організацій, локальних учасників ринку та держави/державних банків. Ця холдингова компанія своєю чергою створить нову фондову біржу в Україні, яка замість Нацбанку стане мажоритарним власником центральної клірингової установи – Розрахункового центру (РЦ). Окрім того ця біржа володітиме міноритарним пакетом акцій у НДУ, а Національний банк – мажоритарним пакетом.
Фінальним етапом має стати консолідація депозитарних послуг на базі НДУ, який повинен функціонувати як єдиний центральний депозитарій цінних паперів, шляхом передання йому функцій обліку та обслуговування обігу державних облігацій від Нацбанку.
На початку червня цього року Кабінет міністрів схвалив законопроєкт про створення інфраструктурного холдингу на ринках капіталу із іноземним стратегом, але через зміну уряду документ був внесений до Верховної Ради тільки 4 вересня. Але НКЦПФР запропонувала внести в урядовий законопроєкт значні зміни, у тому числі зробити більш жорсткими умови залучення стратегічного іноземного інвестора.
Окрім того, 21 вересня був зареєстрований альтернативний законопроєкт (№16038-1). Серед авторів якого 12 депутатів, у тому числі перший заступник голови економічного комітету Ради Сергій Тарута, голова підкомітету з питань ринку капіталів фінансового комітету Ради Андрій Ніколаєнко, голова підкомітету безпекового комітету Ради Олександр Федієнко, Антон Яценко.
Голова Нацбанку Андрій Пишний за результатами зустрічі із президенткою ЄБРР у Києві наприкінці вересня зазначив, що окремі положення альтернативного законопроєкту суттєво змінюють погоджену конструкцію.
"Тут важливо не втратити саму логіку реформи та можливість реально залучити стратегічного інвестора. Розраховуємо на подальшу активну участь ЄБРР у цій роботі та діалозі з усіма залученими сторонами", – наголосив тоді голова НБУ.
