Реалізація антибалістичного проєкту Freyja – безумовний пріоритет і Україна працюватиме над прискоренням ухвалення необхідних рішень. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, зазначивши, що не сумнівається у реалізації проєкту, пише УНН.
Деталі
Це (Freyja – ред.) теж буде безумовно пріоритетом у найближчих наших діях і рішеннях, зустрічах, розмовах
– зазначив Сибіга під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефульом у Києві.
За словами глави українського МЗС реалізація антибалістичного проєкту триває і Україна прагне пришвидшити цей процес, адже захист від російської балістики наразі критично необхідний.
Те, що цей проєкт буде реалізовано, сумнівів немає, питання лише в часі і швидкості прийняття рішень
– наголосив він.
Сибіга додав, що реалізація Freyja важлива не лише для України, але й для Європи, адже захищатиме європейське небо від балістичних загроз.
Глава МЗС України також зазначив, що Україна працює напряму з усіма залученими країнами та бачить значний інтерес до програми.
Своєю чергою міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль зазначив, що Берлін зацікавлений у реалізації спільних з Україною проєктів у сфері ОПК.
Я вважаю, що Німеччина та Україна наразі єдині країни, які справді реалізують спільні проєкти разом. І ми хочемо це продовжувати
– заявив лава німецького МЗС, відповідаючи на запитання щодо проєкту Freyja.
Він нагадав, що Україна і ФРН спільно розробляють системи дронів та захист від балістичних ракет. Плідність співпраці засвідчує кількість спільних німецько-українських підприємств в оборонній сфері.
Вадефуль підкреслив, що з боку Німеччини є повна готовність мотивувати ще більше компаній до активної діяльності в Україні та кооперації з українськими підприємствами.
Ми конкретно обговорюємо, як можна покращити економічні умови для німецьких компаній тут, в Україні. Це не зовсім просте питання, але ми над цим інтенсивно працюємо і я дуже оптимістично налаштований щодо досягнення хороших спільних результатів
– зазначив він.
Додатково
Офіційно проєкт зі створення спільного європейського антибалістичного щита Freyja стартував 13 липня, коли Україна та ще 9 європейських країн підписали декларацію Антибалістичної коаліції. Тоді до нього долучилося 12 оборонних компаній, серед яких HENSOLDT, Thales, Diehl Defence, Saab, Kongsberg Defence & Aerospace, Weibel, Leonardo, MBDA, Eurosam, Safran та Destinus.
Freyja має забезпечити перехоплення російської балістики, проєкт будується на основі ракети-перехоплювача FP-7.x, розробленої українською компанією Fire Point, інші компоненти системи надають європейські оборонні компанії.
За словами співзасновника і головного конструктора Fire Point Дениса Штілермана, підключення європейських урядів, зокрема німецького, суттєво пришвидшило реалізацію Freyja.
Зокрема, як повідомила СЕО та СТО Fire Point Ірина Терех, українські перехоплювачі балістичних ракет FP-7.x, які розробляються в рамках антибалістичного проєкту Freyja, планують почати застосовувати на полі бою в середині 2027 року. Перший вітчизняний перехоплювач українська компанія Fire Point розраховує поставити вже до кінця 2026 року,
