Росія готується посилити удари по Україні, дійшовши висновку, що переговори про мирну угоду зайшли в глухий кут. Ідеться про інтенсифікацію ударів потужними балістичними ракетами по Києву, включно з центром столиці, та по інфраструктурних цілях в інших українських містах.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє Bloomberg з посиланням на трьох людей, близьких до Кремля.
Переговорні формати фактично обвалилися, і дві воюючі сторони повернулися до вихідної точки, кажуть співрозмовники агентства. Путін не завершить війну під економічним тиском санкцій та українських ударів по нафтопереробних заводах і логістичних мережах.
Москва дедалі частіше розглядає українські удари як атаки держав НАТО, бо члени альянсу постачають Києву зброю і розвіддані. Нинішня фаза бойових дій – не пік військової ескалації, зазначили джерела.
Свої наміри Путін позначив у вихідні в коментарі репортеру державного телебачення, відмахнувшись від впливу ударів на російську економіку. За його словами, Україна "відкрила цю скриньку Пандори".
"Ну то будьте готові отримати зворотний удар по найчутливіших секторах вашої економіки", – сказав він.
Зусилля США завершити війну не дали прориву, а переговори загальмували – Дональд Трамп зосереджений на конфлікті з Іраном. Кремль також відмовився від опори на те, що вважав домовленістю між Путіним і Трампом на саміті на Алясці торік у серпні. Вона передбачала б тиск Вашингтона на Київ, щоб той віддав Донецьку область. Україна послідовно відкидає вимогу Путіна передати пояс міст-фортець на Донеччині, який російські війська не змогли захопити в боях із 2014 року.
Держсекретар США Марко Рубіо ще в червні дав зрозуміти, що Вашингтон не поділяє російського трактування. "Якби угода була, ми б уже мали завершення війни", – сказав він. Після переговорів з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим на Філіппінах у липні Рубіо заявив, що потрібні "нові концепції".
Директор ЦРУ Джон Реткліфф у вівторок здійснив рідкісний візит до Москви для переговорів з російськими колегами, хоча про їхній зміст невідомо. Спецпосланців США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера чекали в Москві після восьмимісячної перерви, а також уперше в Києві – але дат жодної з поїздок досі немає.
Без дипломатії Москва бачить мало альтернатив подальшій ескалації заради своїх воєнних цілей, кажуть чотири джерела, близькі до Кремля. Там сподіваються, що Кушнер і Віткофф привезуть нові пропозиції, але очікування прориву дуже низькі. У Кремлі вважають, що вже йшли на поступки під час війни і кожна з них послаблювала позицію Росії. Анкоридж там сприйняли як ще один компроміс, що провалився. Речник Кремля Дмитро Пєсков не відповів на запит агентства про коментар.
Останніми місяцями сторони наростили повітряні атаки. Україна била по НПЗ, що спричинило масштабний дефіцит пального в Росії, і по складах Wildberries та Ozon – збитки логістичних мереж вимірюються мільярдами доларів. Російські ракетні удари, своєю чергою, оголили хронічний дефіцит перехоплювачів ППО в України і вразливість енергетики та тепломереж, через що минулої зими мільйони людей залишалися в холоді й темряві. Обидві країни атакують комерційні судна і порти в Чорному морі – на них припадає понад чверть світового експорту пшениці, і удари йдуть у розпал цьогорічних жнив.
Спіраль ударів підводить дедалі більшу кількість російських посадовців до висновку, що Путін здатен урешті вдатися до тактичної ядерної зброї як останнього засобу. Гомін яструбів у Москві останнім часом посилився. Крайню реакцію вважають можливою, бо єдиний гірший для Путіна результат, ніж продовження війни, – програти її. Ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю в Україні, наразі немає.
"Для Путіна ніде немає ознак колективної волі чинити йому опір – і є безліч способів, якими він може перемелювати людей", – сказала Фіона Гілл, старша наукова співробітниця Brookings Institution, яка була радницею з нацбезпеки трьох президентів США, зокрема Трампа в його перший термін.
"Саме тому потрібні узгоджені колективні й послідовні зусилля, щоб протидіяти його діям і вести дипломатію. У нього одна-єдина ціль, а ми розпорошені", – додала вона.
Адміністрація Джо Байдена фактично попередила Росію про масштабну конвенційну відповідь США у разі застосування ядерної зброї, але сумнівно, що Трамп зробив би таку саму заяву, зазначила Гілл. За її словами, Путін перевіряє, як далеко він може і мусить зайти, перш ніж йому поступляться.
Ключові партнери Росії, зокрема Китай та Індія, різко застерігали Путіна від такого кроку. Про те, що Пекін передав Москві сигнал навіть не розглядати підрив тактичної ядерної зброї в Україні, минулого місяця казали президент Володимир Зеленський і високопоставлений європейський посадовець. Наступного тижня Путін має зустрітися з головою КНР Сі Цзіньпіном та прем'єром Індії Нарендрою Моді на саміті Шанхайської організації співробітництва в Киргизстані.
"Ризик застосування Росією тактичної ядерної зброї залишається вкрай низьким, бо її військова ефективність на сьогоднішньому розпорошеному полі бою обмежена, а політична ціна порушення ядерного табу була б високою", – сказав Олександр Габуєв, директор берлінського Carnegie Russia Eurasia Center.
"Поки в Москви є простір для ескалації звичайною зброєю, зокрема через посилення ракетних ударів, у неї мало стимулів переступати ядерний поріг", – додав він.
Раніше "Хвиля" писала, як експерти оцінюють третій захід на мирні переговори за участю Віткоффа і Кушнера. Про те, чому історик Ніал Фергюсон не вірить у ядерний удар Кремля по Києву, читайте в окремому матеріалі.
