Українці вже складають план дій на зиму, яка загрожує стати найважчою від початку повномасштабної війни. Одні думають про переїзд за місто або навіть за кордон. Інші запасаються дровами, купують обладнання і теплий одяг.
Як передає "Хвиля", про це пише Bloomberg.
До обстрілів і відключень світла українці звикли. Але минула зима з тривалими морозами принесла нове випробування: у великих містах, зокрема в Києві, тижнями не було опалення, води і каналізації. Тепер до цього досвіду додаються дедалі досконаліші російські дрони і критична нестача ракет-перехоплювачів.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав майбутню зиму найкритичнішим моментом війни. Новий прем'єр-міністр України Сергій Корецький визнає масштаб виклику і каже, що уряд закладає у плани найгірші умови.
"Єдине, на що я не розраховую, – це м'якша погода", – сказав він в інтерв'ю агентству в Києві цього місяця.
Ахіллесова п'ята України – центральне опалення, яке переважає в містах. Воно залежить від великих об'єктів на кшталт ТЕЦ, які женуть гарячу воду трубами до багатоповерхівок. Якщо такий об'єкт пошкоджено, без тепла лишаються цілі райони. А якщо швидко відновити його не вдається, систему доводиться зливати, щоб вода не замерзла і труби не полопалися. У сильні морози це затягує проблему надовго.
Саме так сталося минулої зими на київській Троєщині. Сотні тисяч мешканців сиділи без опалення, а ще без світла і води, коли температура опускалася нижче -20 градусів.
Цього разу 35-річна Анна Сторож, менеджерка з продажу в магазині професійного спортивного одягу, вирішила переїхати. Разом із чоловіком і донькою вона вже покинула двокімнатну квартиру в дев'ятиповерхівці на лівому березі Києва. Сім'я перебралася в будинок у селі Віта-Литовська приблизно за 30 кілометрів від столиці. Колись він належав покійним батькам чоловіка, зараз там триває будівництво, зате є дров'яна піч.
"Я можу жити без електрики – без проблем. Але в кожного свій больовий поріг, і мій починається там, де закінчується опалення", – каже вона.
За її словами, через ажіотажний попит дрова подорожчали приблизно на 70-80% порівняно з минулим роком.
34-річна Маріне Абрамян, координаторка кампаній Greenpeace Ukraine, теж думала винайняти або купити старий будинок із пічкою під Києвом. Але відмовилася через безпеку: вона боїться непередбачуваних повітряних атак і навіть нового наступу з півночі, як на початку 2022 року.
Війна перевертає її життя вже втретє. У 1995 році її вірменська родина переїхала зі Степанакерта в Нагірному Карабаху до Донецька. У 2014-му Абрамян довелося тікати знову, а перед тим вона тиждень прожила без водопостачання через бої біля міста.
"Бути без води – це жахливо. Думаю, це, мабуть, найгірше", – каже Абрамян.
Для уряду Корецького, який раніше очолював українські енергетичні компанії, ця зима стане справжньою перевіркою. Прем'єр пообіцяв розширити мережу "пунктів незламності", де люди можуть зігрітися, зарядити телефони і поїсти гарячого. Він також закликав іноземних партнерів надіслати ремонтні бригади, щоб допомогти відновлювати світло, тепло і воду.
За даними джерела агентства, європейські союзники вже передають те, що мають, зокрема запчастини для електростанцій і обладнання для теплопостачання. Проте найбільше Україні допомогли б ракети до Patriot, які потрібні проти російських балістичних ракет. Саме вони завдають енергетиці одних із найважчих ударів. Від серпня Росія помітно рідше застосовує балістику і частіше – реактивні дрони. На думку Bloomberg, це може означати, що Москва накопичує ракети для ударів по енергетиці в холоди, які зазвичай починаються наприкінці жовтня або на початку листопада.
У серпні президент Володимир Зеленський заявив, що на зиму країні потрібно щонайменше 300 ракет до Patriot, і запропонував США продати Україні 5-10% своїх запасів.
"Америка могла б поповнити свої запаси, а ми змогли б пережити зиму", – сказав Зеленський. Відповідь Вашингтона досі незрозуміла.
Цього тижня на засіданнях ООН у Нью-Йорку європейські лідери планують переконувати президента США Дональда Трампа дати Україні більше Patriot. Також вони закликатимуть Британію, Японію та інші країни фінансово підтримати Київ. Німеччина і деякі європейські країни цього місяця заявили, що куплять додаткові системи Patriot і передадуть ракети з власних запасів.
Втім, частина союзників дивиться в майбутнє з тривогою. Один високопосадовий європейський чиновник висловив побоювання, що якщо Україна не переживе зиму, вона зрештою програє війну. Інші налаштовані менш песимістично і вважають, що Україна впорається навіть за гострої нестачі перехоплювачів. Високопосадовець НАТО зауважив, що оцінки регулярно розгойдуються: влітку настрої щодо України були дуже позитивними, а тепер знову негативні, хоча лінія фронту майже не рухається.
Союзники мають "тверезо оцінювати перспективи", – заявив заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі на онлайн-засіданні Контактної групи з питань оборони України 9 вересня. "Ми не можемо передбачити, коли закінчиться ця трагічна війна", – сказав він.
Полегшення могло б дати енергетичне перемир'я, яке підтримують США: Москва припиняє удари по українській енергетиці, а Київ – по російських НПЗ. Але ознак того, що Путін на це погодиться, мало. Минулого тижня Туск заявив у польському парламенті, що розвідка однозначно вказує: Росія не готова до серйозних переговорів навіть про припинення вогню, не кажучи вже про мир, без фактичної капітуляції України.
"Росіяни не зацікавлені – принаймні до кінця зими – в жодних серйозних переговорах. Вони переконані, що зима буде трагічно критичною для України", – сказав Туск.
Корецький теж не бачить у Росії бажання миру. Добра новина, за його словами, у тому, що енергетика тепер краще захищена від очікуваних атак. Прем'єр закликав громадян і самим долучитися до підготовки.
"Ми п'ять років готувалися до того, що стане важче", – каже Анна Сторож. І навіть попри це, за її словами, "немає відчуття повного відчаю".
Раніше "Хвиля" розповідала, за якого сценарію світло взимку даватимуть лише 4-8 годин на добу. Також ми писали, чому Корецький визнав, що захистити всю енергетику не вийде.