Президент США Дональд Трамп оголосив "енергетичне перемир'я" між Росією та Україною і чекає, що Володимир Зеленський його дотримається. Головна вимога Вашингтона – припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Трамп вважає, що саме вони розганяють ціни на пальне в США, а його адміністрація намагається збити ці ціни до листопадових проміжних виборів.
Як передає "Хвиля", про це пишуть Bloomberg та Axios.
"З цієї хвилини у війні між Росією та Україною діє ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПЕРЕМИР'Я. Обидві сторони погодилися. Не порушуйте його!" – написав Трамп у Truth Social. За даними Bloomberg, це вже друге таке оголошення за два місяці.
За оцінкою Axios, насправді домовленість значно хиткіша, ніж звучить. Зеленський заявив, що оголошене перемир'я стало для нього новиною. Він підтримав режим тиші, але лише за умови, що його прийме і Росія, і додав, що чекає від США подробиць.
Співрозмовник Axios у Білому домі пояснив, що йдеться про схему "НПЗ на НПЗ": обидві сторони припиняють удари по нафтопереробних заводах. Якщо це спрацює, наступним кроком може стати домовленість не бити по електростанціях та енергомережах.
"Росіяни думають про це. Скоро дізнаємося, чи готові вони", – сказав представник Білого дому.
Axios називає таку пропозицію нерівною. Український посадовець розповів виданню, що в країни є лише один нафтопереробний завод, який росіяни атакували багато разів і який не працює на повну. У Росії ж – величезна мережа НПЗ.
"Ми імпортуємо дизель і газ. Нам потрібно, щоб росіяни перестали атакувати нашу електромережу", – сказав український співрозмовник Axios.
Москва жодного перемир'я поки не прийняла. За даними українських ЗМІ, на які посилається Axios, уже за кілька годин після заяви Трампа Росія вдарила по електростанціях в Україні.
Тим часом напруга між Вашингтоном і Києвом зростає. За даними Bloomberg, за день до оголошення перемир'я Трамп накинувся на Зеленського і натякнув, що тому варто подумати про відставку. У Білому домі застерігають, що удари по російських НПЗ шкодять відносинам Зеленського з Трампом більше, ніж самій Росії.
"Трамп дуже злий. Він вважає, що Зеленський сприймає США як належне", – заявив Axios представник Білого дому.
Ситуацію загострила угода Трампа з Путіним щодо російського дизеля, укладена в п'ятницю. За даними джерел Bloomberg, після неї українські переговорники достроково згорнули розмову з американськими посланцями в Маямі.
Американську делегацію очолювали зять Трампа Джаред Кушнер і спецпосланець Стів Віткофф. За словами одного зі співрозмовників Bloomberg, вони нагадали українцям, що США – сильний партнер, який дає боєприпаси і розвідку. Тому Київ не повинен робити того, що шкодить американським споживачам, зокрема бити по НПЗ. Кілька джерел видання кажуть, що це сприйняли як завуальовану погрозу відрізати Україну від американської розвідки.
Український посадовець розповів Axios, що Віткофф і Кушнер погрожували: Трамп може припинити обмін розвідданими, якщо Київ і далі ігноруватиме його прохання. Американський посадовець це заперечив. Першою про цю репліку написала Financial Times. У неділю FT також повідомила, що США попередили європейців: продаж зброї Україні через НАТО може зупинитися, якщо удари по російських НПЗ триватимуть.
Європейські посадовці, які були на зустрічі в Маямі, за даними Bloomberg, не отримали від США жодного попередження про дизельну угоду з Москвою. Віткофф і Кушнер тим часом відклали запланований візит до Москви – щонайменше доти, доки не стане зрозуміло, чи погодяться Україна та європейці на нову спільну пропозицію для Путіна.
Дизельна угода викликала опір і в самих США. Семеро сенаторів – четверо республіканців і троє демократів – нагадали, що Конгрес заборонив імпорт російських енергоносіїв ще у 2022 році, і назвали домовленість незаконною. За оцінкою Bloomberg, угода ризикує спровокувати геополітичну реакцію і при цьому не дасть достатньо пального, щоб відчутно знизити ціни. У суботу Росія частково зняла заборону на експорт дизеля і дозволила вивезти 500 тисяч тонн.
Сварки між Трампом і Зеленським уже траплялися. Торік після публічної суперечки в Овальному кабінеті Вашингтон тимчасово призупиняв військову допомогу та обмін розвідданими, але співпраця швидко відновилася. Цього разу ризики для Києва вищі, вважає Фіона Гілл, яка була головною радницею з питань Росії в Раді нацбезпеки США під час першого терміну Трампа, а нині працює старшою науковою співробітницею Інституту Брукінгса.
"Якщо він почне активно грати роль в українській політиці і таким чином фактично займатиметься політичною підривною діяльністю, він може завдати набагато більшої шкоди", – сказала Гілл.
Дженніфер Кавано, директорка з військового аналізу аналітичного центру Defense Priorities, не виключає, що США перестануть передавати частину розвідданих у реальному часі, на які Україна спирається під час ударів по НПЗ. Відключення Starlink вона вважає малоймовірним. А от зупинка продажу зброї через програму НАТО PURL вдарила б значно сильніше, бо Європа не зможе цього замінити.
Для Києва це особливо небезпечно перед п'ятою воєнною зимою. Україні хронічно бракує ракет-перехоплювачів до Patriot – єдиного ефективного засобу проти балістики. За оцінкою МВФ, у 2027 році дефіцит фінансування країни перевищить 30 мільярдів доларів. Цього тижня Рада має розглянути пакет законів, без якого Україна не отримає нових грошей від ЄС і МВФ: зокрема, про закриття податкових лазівок і посилений контроль за політично значущими особами.
Росія тим часом не послаблює атак. За словами Зеленського, лише за тиждень вона випустила по Україні близько 1450 керованих авіабомб, 75 ракет різних типів і понад 1640 ударних дронів. Київ веде переговори з європейцями про додаткові системи ППО та боєприпаси для авіації, щоб протидіяти швидшим реактивним дронам.
