Україна може почати відкладати платежі, не пов'язані з війною, якщо союзники не закриють дірку в бюджеті. Про це попередив міністр фінансів Сергій Марченко, який закликав європейських колег "мислити нестандартно".
Як передає "Хвиля", про це він розповів в ексклюзивному інтерв'ю Euronews.
Марченко відповідає за фінансову політику країни з 2020 року. За його словами, настільки напруженої бюджетної ситуації Україна не мала від початку повномасштабного вторгнення. Пріоритет – військові витрати й закупівля зброї, тож решта статей ризикує постраждати, а перерахування – затриматися.
"Ми вже бачимо проблеми з ліквідністю і очікуємо дефіцит коштів у бюджеті. Це означає, що нам, можливо, доведеться відкладати деякі платежі, не пов'язані з війною, через нестачу ліквідності. Це матиме наслідки", – сказав міністр в ефірі програми Europe Today.
Зовнішніх кредиторів це не зачепить, запевнив Марченко. А от на місцях наслідки відчують – передусім у будівництві укриттів та об'єктів інфраструктури, які він назвав "як і раніше вкрай важливими" напередодні чергової зими під російськими ударами.
"У нас не було подібної ситуації з 2022 року: тоді ми теж серйозно потерпали від нестачі ліквідності. Зараз ми знову підходимо до того самого сценарію, що й у 2022-му", – зазначив він.
У серпні інтенсивність російських ударів різко зросла. Новий бюджет міністр готує з розрахунку, що війна триватиме до 2027 року, – і в ньому утворюється розрив у 32,6 млрд євро. Схожі цифри називає й Міжнародний валютний фонд, місія якого цього тижня працювала в Києві.
"Війна дуже швидко посилилася. Ми самі це відчуваємо. Це зовсім інша реальність порівняно з минулим місяцем, з останніми атаками по нашій логістиці. Ми очікуємо дуже важку зиму. Ескалація означає, що нам потрібно знайти ресурси, щоб пережити її", – сказав Марченко.
Саме тому він просить європейських колег про творчий підхід і пропонує повернутися до українського плану щодо приблизно 300 млрд доларів заморожених російських активів. Торік у грудні міністри ЄС цей план відхилили: подолати розбіжності не вдалося, і замість нього ухвалили рішення про спільно фінансований кредит на 90 млрд євро.
Минулого тижня група країн ЄС на чолі зі Швецією повернулася до цієї ідеї. Аргумент – витрати на війну мають справедливо розподілятися між європейськими платниками податків. Відколи в США до влади прийшов Дональд Трамп, Євросоюз великою мірою залишився з цими витратами наодинці.
Марченко ініціативу привітав і сподівається, що до вересневої зустрічі міністрів фінансів єврозони до неї долучаться інші держави. Новий український план змінює схему управління активами, які зараз розміщені в Бельгії. У ньому є "цілком нові елементи", покликані знизити юридичні ризики для бельгійського уряду та депозитарію Euroclear, де лежать ці кошти.
"Ми хочемо це обговорити. План створює нові умови, за яких відповідальність за можливі судові спори з Росією несе не лише Бельгія, а всі 27 країн разом", – пояснив міністр.
Опір залишається серйозним. Торік у грудні ЄС відклав план через сумніви Європейського центробанку і жорстку протидію Італії та Франції: у Брюсселі побоювалися відповіді Москви, репутаційних втрат для єврозони і тривалих судових спорів через можливу конфіскацію російських коштів. Київ у цьому питанні підтримують Польща, Швеція, Нідерланди та Іспанія.
Раніше "Хвиля" писала, як Київ повертає активи РФ у порядок денний ЄС і чому Бельгія не зрушила з місця. Про те, чому в ЄС знову хочуть пустити заморожені активи Росії на фінансування України, ми розповідали в окремому матеріалі.