Переговори адміністрації Трампа з Росією про завершення війни в Україні розширилися. Тепер у них фігурує багатомільярдна угода щодо закордонних нафтових активів "Лукойлу", від якої виграють близькосхідні бізнесмени, пов'язані з головними американськими переговорниками – спецпосланцем Стівом Віткоффом і зятем президента США Джаредом Кушнером.
Як пише "Хвиля", про це повідомляє The New York Times з посиланням на вісьмох людей, знайомих з перемовинами. Співрозмовники видання говорили на умовах анонімності через делікатність теми.
За даними трьох джерел NYT, Володимир Путін сам підняв питання "Лукойлу" на зустрічі з Віткоффом і Кушнером у Кремлі 5 вересня. Один зі співрозмовників розповів, що Путін запропонував довести угоду до кінця, щоб показати росіянам: зі Сполученими Штатами можна вести бізнес. Американці відповіли, що попрацюють над цим. Вони побачили в угоді спосіб заробити прихильність Кремля і заодно збити світові ціни на енергоносії.
Покупцям угода теж вигідна. Схвалення США звільнить активи від американських санкцій і миттєво підніме їхню вартість.
Йдеться про розкидані світом нафтові родовища, НПЗ і заправки – від родовищ у Камеруні та нафтопереробних заводів у Європі до АЗС у Нью-Джерсі. На початку року "Лукойл" оцінив свої міжнародні активи у 20 млрд доларів, але ціна і структура угоди невідомі. НПЗ компанії в Нідерландах, Болгарії та Румунії виробляють дизель і авіаційне пальне, якого бракує з початку війни з Іраном.
Формально "Лукойл" – приватна компанія, але в Москві рішення щодо угоди вважають Путіновим. Тож усе зводиться до двох людей – Путіна і Трампа.
Віткофф і Кушнер, які неодноразово їздили до Путіна, переконують, що перспектива відновити економічні зв'язки із Заходом може схилити російського президента до компромісу щодо України. Останнім часом адміністрація сигналізує, що готова до угод з Росією ще до завершення війни. За словами джерел NYT, продаж "Лукойлу" – одна з таких угод.
Лідером серед претендентів стала група, яку очолює американський мільярдер Тодд Боелі, співвласник Los Angeles Dodgers. У грудні 2025 року він пожертвував мільйон доларів комітету MAGA Inc., що підтримує Трампа, і ще мільйон через свою компанію Eldridge Industries – на інавгурацію Трампа. Досвіду в нафтогазовій галузі в Боелі небагато. Частку в угоді отримає і американський уряд – через Корпорацію США з міжнародного фінансування розвитку (DFC).
Великим власником частки має стати катарський конгломерат братів Мутаза і Рамеза аль-Хайят. Обидва були на інавгурації Трампа у 2025 році, а згодом стали партнерами Кушнера та його дружини Іванки Трамп у будівництві багатомільярдного люксового курорту на півдні Албанії. Робота над курортом тривала навіть тоді, коли йшли переговори щодо "Лукойлу".
Ще одним великим учасником буде інвестфонд з Абу-Дабі, який контролює шейх Тахнун бін Заїд Аль Нахайян, радник ОАЕ з національної безпеки. Інший його фонд купив велику частку в криптокомпанії родини Трампа World Liberty Financial, співзасновником якої був Віткофф, а серед керівників – його син. Торік ця компанія принесла Трампу 799 млн доларів. Окрім того, фонд Lunate, який курує шейх Тахнун, – один з найбільших інвесторів приватної інвесткомпанії Кушнера. Тобто фактично шейх є і бізнес-партнером Кушнера.
За даними NYT, ознак того, що Віткофф чи Кушнер особисто заробляють на угоді, немає. Сам Віткофф, за словами близької до нього людини, вже продав свою частку у World Liberty. Високопосадовець адміністрації підтвердив, що обидва посланці безпосередньо допомагали узгодити фінансові умови участі уряду в угоді, щоб США отримали "суттєвий авансовий платіж і частку в прибутках".
"Віткофф не отримує зарплати і подорожує світом власним літаком за власний кошт, працюючи від імені президента Трампа, щоб домовлятися про мир і повертати заручників до їхніх родин", – заявила речниця спецпосланця. За її словами, Віткофф "не має конфлікту інтересів і жодної фінансової зацікавленості в цій справі".
У DFC запевнили, що угода щодо "Лукойлу" "сприятиме прагненню адміністрації Трампа зміцнити економічну безпеку США, просувати зовнішню політику США і знизити ціни на енергоносії для пересічних американців".
Колишня прокурорка Мін'юсту США та радниця з питань етики Хуей Чень вважає, що саме такі історії показують, чому друзям і родичам Трампа не варто бути головними радниками із зовнішньої політики.
"Це тривожне й дуже серйозне переплетіння інтересів. І це означає, що треба ставити питання, як адміністрація Трампа оцінює різних учасників торгів. Чи не вплинуть особисті інтереси на результат неналежним чином?" – сказала вона.
Санкції проти "Лукойлу" США запровадили рік тому, назвавши їх тиском на Путіна, щоб той "припинив убивства". Компанія мусила розпродати закордонні активи, а Вашингтон отримав право вето на будь-яку угоду. Торік у листопаді Мінфін США відхилив заявку швейцарського трейдера Gunvor, який мав зв'язки з Росією в минулому.
"Поки Путін продовжує безглузді вбивства, кремлівська маріонетка Gunvor ніколи не отримає ліцензії на роботу й прибуток", – заявили тоді в Мінфіні.
У січні попередню домовленість про купівлю значної частини активів уклала вашингтонська інвестфірма Carlyle, але схвалення США так і не надійшло. Угоду ще має затвердити Мінфін, проте ключові рішення, за даними NYT, ухвалюють у Білому домі. До процесу активно залучений економічний посланець Путіна Кирило Дмитрієв, який минулого місяця їздив на зустрічі до Нью-Йорка і Вашингтона. Чинний санкційний виняток для бізнесу "Лукойлу" діє до 29 жовтня.
Раніше "Хвиля" розповідала, з яким планом Віткофф і Кушнер вийшли з Кремля 5 вересня. Також ми писали, як адміністрація Трампа продовжила санкційні пільги для заправок "Лукойлу". Про те, чому ставка посланців Трампа на бізнес не працює з Путіним, читайте в окремому матеріалі.
