Київ разом із Вашингтоном намагається переконати Москву провести першу зустріч нового раунду тристоронніх переговорів в Абу-Дабі хоча б на тиждень раніше. Росіяни озвучили 10-ті числа листопада, тобто тиждень після проміжних виборів у США. А на самих переговорах українська команда хоче перевести розмову з територіальних претензій Кремля на ширшу тему – якою буде система безпеки України та Європи "після Донбасу".
Як передає "Хвиля", про це пише "Українська правда". Журналіст видання Роман Романюк посилається на співрозмовників у команді Зеленського та людей, залучених до переговорного процесу.
"Найстрашніше, що сталося за останні пів року, – це те, що війна почала керувати воюючими сторонами, а не сторони нею. Її якось треба повернути під контроль", – кілька разів повторює один зі співрозмовників УП, залучений до організації переговорів.
Для початку треба було знову посадити росіян за стіл переговорів. Саме з цією місією до Путіна кілька разів їздили спецпосланець Трампа Стів Віткофф і зять американського президента Джаред Кушнер. Процес несподівано зрушив під час останньої поїздки Віткоффа до Петербурга, після його розмови із Зеленським в Осло. До цього Москва однозначно сигналізувала, що до кінця зими жодних переговорів не буде.
Станом на вечір 25 жовтня Москва перенесення остаточно не підтвердила. Американські партнери не одразу зрозуміли, навіщо Києву ближча дата.
"А наші їм пояснюють, що зараз цей тиждень нічого не вартий. Але от уже в грудні кожен тиждень буде важливим. Коли в тебе нема світла, води чи опалення, то всі дні грають роль", – переказує співрозмовник УП у команді Зеленського.
Прориву від першої зустрічі в Києві не чекають. За оптимістичним сценарієм, питання про певні заходи деескалації може постати після другої-третьої зустрічі.
"По-хорошому, якби було бажання, то всю конструкцію можна було б скрутити ще до Нового року. Але навряд чи росіяни погодяться. Вони вірять, що зможуть нас дотиснути цієї зими", – каже співрозмовник УП на Банковій.
Щоб суспільство повірило в серйозність процесу, у Києві переконують Віткоффа і Кушнера домогтися регулярних сесій, кожна з яких закінчуватиметься невеликою перемогою – обміном чи чимось подібним.
Довіра знадобиться, бо переговорникам доведеться розв'язати дуже складне завдання – відійти від ультимативної рамки росіян про здачу територій. Попередній раунд у першій половині 2026 року крутився навколо так званого "Донніленду" – демілітаризованої зони на Донбасі – і зірвався на одному питанні.
"Там всі танцювали з бубном навколо виходу військ, якихось адміністрацій, американської участі в управлінні і всяких таких речей. Але коли дійшла справа до того, а чий прапорець буде висіти над прохідною цього "Донніленду", то Путін сказав, що російський. Наші кажуть, а давайте тільки не ваш. І весь великий процес накрився на цьому питанні", – переказує один із високопосадовців чинної української влади.
За словами співрозмовників УП, хоч би як це називали, Москва хоче, щоб українських військ на Донбасі не було, а російські були. У голові в росіян досі формула "земля в обмін на мир": спершу віддайте території, а тоді вже буде мир.
Тому українські переговорники намагаються розширити рамку. Частина команди, як-от керівник Офісу президента Кирило Буданов, шукає варіант рішення на землі, який задовольнив би обидві сторони. Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пропонує взагалі дивитися не на Донбас, а моделювати ситуацію "після Донбасу". По суті, Київ хоче спершу говорити не про те, кому дістанеться те чи інше село, а про те, яким буде мир після війни.
"Нам треба показати картину того, як виглядатиме ця частина світу, як Україну будуть захищати, яка буде співпраця з НАТО чи що там ще буде. У нас всередині країни довіра до Трампа тільки на 6% вища, ніж довіра до Путіна. Просто під запевнення Трампа тут ніхто нічого не зробить", – пояснює співрозмовник УП, близький до переговорної групи.
Саме тому Київ так наполегливо залучає до переговорів європейців, попри спротив Росії, а часто і США. Росіяни не хочуть бачити їх за столом на першій зустрічі, але, за словами джерел у команді Зеленського, українська делегація все одно привезе європейців в Абу-Дабі і брифуватиме їх у режимі реального часу. Від ЄС нарешті більш-менш окреслився представник – керівник кабінету президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн Бйорн Зайберт.
Як переконують співрозмовники УП у дипломатичній команді Зеленського, Віткофф і Кушнер передали Путіну ідею обговорити нову модель безпеки, і той начебто навіть погодився. Наскільки серйозно, стане зрозуміло вже в Абу-Дабі.
"І от ми всі маємо поговорити про post-war world, про післявоєнний світ. До речі, це дозволяє Путіну говорити про щось велике, а не торгуватися за якісь крихітні шматочки території. Якщо така розмова почнеться, то питання Донбасу стане чимось маленьким на тлі великої дискусії про глобальну безпеку", – резюмує джерело УП у переговорній команді Зеленського.
За словами того ж співрозмовника, Арахамія якось пояснював американцям, що остаточна мирна конфігурація має бути такою, щоб на неї могли погодитися жителі Харкова і Дніпра.
"Після Донбасу вони наступні, і якщо жителі цих регіонів подивляться на нашу "формулу миру" й скажуть: "Окей, нас це влаштовує", – тоді це справді буде працююча історія", – додає джерело.
Паралельно ті самі посланці Трампа ведуть із Росією сепаратні переговори, які не стосуються війни, зате швидко приносять гроші. Одним із головних учасників обох треків залишається Віткофф, чиї контакти з росіянами викликають у Києві гостре обурення. Але джерела УП визнають, що він уміє знаходити спільну мову і з Путіним, і з Трампом, а Путін ставиться до нього помітно краще, ніж навіть до Кушнера.
"У нас тут усіх від цього розриває, але він десь там "гуманістом" Путіна назве, десь розкаже про те, що буде розповідати онукам про ці зустрічі. Якась своя харизма у Стіва є, і Путін часом погоджується під її впливом зрушити з якихось своїх мертвих точок. От як із цими переговорами", – розповідає один з учасників зустрічей із посланцем Трампа.
Як пише УП, з появою Віткоффа американці вирішили не чекати кінця війни. Прикладом стала гучна історія з розблокуванням і закупівлею російського дизеля в США, а наступним сектором російсько-американської співпраці, за даними видання, стане ринок мінеральних добрив.
Однією з найчутливіших для України стала ідея, про яку писали західні ЗМІ, – повернути російський газ до Європи. Американці подають її як спосіб наповнити фонд відновлення України. За словами джерела в найближчому оточенні президента, Київ і сам бачить у газовому питанні шанс на "тіньові репарації", але тільки після війни.
"Ми зараз з німцями активно працюємо, щоб виховувати Трампа, що до того, як закінчиться війна, ніякого російського газу", – каже співрозмовник.
Новий етап переговорів поки не дає підстав говорити про близьке завершення війни, констатує УП. Вхідна пропозиція Зеленського – заморозка по нинішній лінії вогню. Але якщо розмову вдасться переключити з Донбасу на пошук системи безпеки в Європі, це може стати вікном для масштабнішої домовленості.