Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон публічно дорікнув Україні за те, що вона розповіла про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. За його словами, Київ порушив домовленість про нерозголошення, а сам розголос може обернутися багатьма проблемами.
Як передає "Хвиля", про це пише The Korea Times. Свою позицію Лі виклав у соцмережі X під час державного візиту до Мексики – наступного дня після виступу Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН.
"Повернення північнокорейських полонених до країни – надзвичайно делікатне питання, яке серйозно впливає на дипломатію, безпеку та ситуацію на Корейському півострові. Зважаючи на численні проблеми, які спричинило б оприлюднення, нерозголошення було виправданим в усіх відношеннях, і ми про це домовилися", – написав південнокорейський президент.
"Мені невідомо, які обставини спонукали українську сторону порушити домовленість і оприлюднити інформацію, але це дуже прикро", – додав Лі.
В Офісі президента України пояснили свою логіку. Невдовзі після виступу Зеленського там уточнили, що передача відбулася через прямий діалог із Сеулом. А у відповідь на запит агентства Yonhap в ОП наголосили: Україна повідомила лише про сам факт передачі, без подробиць процесу. На думку української сторони, тримати передачу повністю в таємниці було б дивно.
Обох північнокорейців українські військові взяли в полон у січні 2025 року на Курщині. Про їхню передачу Південній Кореї Зеленський розповів 23 вересня з трибуни Генасамблеї ООН. За словами президента, один із полонених намагався накласти на себе руки, щойно зрозумів, що потрапив у полон, бо саме так людей виховує пропаганда КНДР.
Сеул і Київ, за даними видання, обговорювали передачу після того, як обидва військові висловили бажання поїхати до Південної Кореї. Південнокорейський уряд раніше відмовлявся підтверджувати їхнє прибуття, пояснюючи це загрозою для життя самих полонених і їхніх родин, які залишилися в Північній Кореї.
Окремо Лі відповів опозиційним партіям, які критикували уряд за секретність. Він визнав, що й у самому уряді лунали заклики оприлюднити інформацію, адже це додало б рейтингів. Проте влада вирішила мовчати через проблеми, які міг спричинити розголос.
"Для тих, хто, не зважаючи ні на міжкорейські відносини, ні на те, що хтось може загинути, ні на шкоду національним інтересам, бив би в гонги, танцював і рекламував повернення полонених на весь світ, аби приписати собі успіх, зусилля нашого уряду зберегти таємницю не просто незрозумілі. Вони, мабуть, навіть не бачать, у чому тут проблема", – написав Лі.
"Не можна бути настільки жорстоким і безвідповідальним, коли йдеться про такі життєво важливі питання, як людські життя та національна безпека", – наголосив президент.
Критикам рішення про нерозголошення Лі адресував і найжорсткішу фразу допису. "Людей, які заради дрібної власної вигоди ставлять під загрозу чиєсь життя, національні інтереси та безпеку, називають убивцями або зрадниками", – заявив він.
Завершуючи допис, Лі висловив надію на швидкий кінець воєн. "Щиро бажаю, щоб нелюдські війни, в яких безліч людей гине або дістає поранень, а все довкола руйнується, якнайшвидше закінчилися", – написав він.
Раніше "Хвиля" розповідала, що ще Зеленський сказав з трибуни ООН. Також ми писали, чому Японія та Південна Корея не дають Україні зброю. А в ГУР у серпні розповіли, скільки ракет має підрозділ КНДР, що розгортається в Росії.