У вівторок, 2 квітня, у селі Приозерне Суворовської громади близько 17:30 четверо чоловіків у військовій формі зеленого кольору з автоматами без розмов закинули чотирнадцятирічного хлопчину в білий бус невідомої марки та вивезли у бік села Червоний Яр, що територіально належить до Кілійської ТГ. Коли нападники дізналися вік хлопчини, то відпустили на трасі.
Про цей випадок "Бессарабії INFORM" розповіла начальниця відділу соціального захисту населення Суворовської селищної ради Оксана Терзі.
Неповнолітня дитина пережила фізичне насилля, зазнала психологічних та соціальних тортур під час викрадення.
Хлопець є круглою сиротою, а опікуном стала для нього рідна бабуся.
За словами Оксани Терзі, хлопчина по центральній вулиці Приозерного прямував до своєї дівчини. Поруч з ним зупинився білий мікроавтобус. Звідти вибігло троє худорлявих військових з автоматами та заламали йому руки. На голові викрадачів були балаклави з намальованими білими щелепами. Хлопчина бачив тільки очі чоловіків. А за кермом сидів водій. Отже, нападників було четверо.
На запитання журналістів, чи виглядав хлопчик доросліше свого віку, Оксана Іванівна відповіла, що він доволі низенького зросту, проте широкоплечий. Але якщо придивитися до хлопця, то він зовні як чотирнадцятирічна дитина. Більш того, він є сиротою. Ним, його братом-двійнятком та молодшою сестрою опікується бабуся. Брати-двійнята навчаються у восьмому класі школи села Приозерне.
«Коли військові затягли хлопчину до мікроавтобусу, почали прикладати дуло автомату до його скроні, потім – до лоба, бо він чинив опір. А дитина займається спортом, тому в нього спрацювала реакція самооборони. Він почав викручуватися, а нападники його приборкали, наносячи удари по спині автоматом. Вони його побили та зв’язали руки пластмасовою стяжкою», – каже начальниця відділу соціального захисту населення.
Вона зазначила, що військові везли хлопця в мікроавтобусі в повній тиші. По дорозі двоє нападників вийшли з мікроавтобусу, зупинили водія зустрічної автівки та зачепилися з ним.
Коли керманича відпустили, нападники нарешті запитали вік хлопчини. Коли той сказав, скільки йому років, не повірили – цікавилися його паспортом. А коли зрозуміли, що вони везуть неповнолітнього, викинули його з буса та зняли стяжки. Наостанок порушники попередили хлопчину, щоб він мовчав про цей випадок, бо вони знають, де мешкають його рідні та він сам.
Викрадачі висадили дитину при в’їзді в село Червоний Яр. Звідти хлопчина пішки пройшов п’ять-сім кілометрів, витративши на цей шлях майже дві години.
«Він був засмучений, його трусило всього. Дитина була в шоковому стані. Він три дні не їв, три ночі не спав. В нього піднялася температура, та сильно боліла спина», – розповідає наша співрозмовниця.
Аби не виникло підозр, хлопець, на другий день після викрадення пішов до школи. Але приховати те, що з ним сталося, не вдалося. Вчителька української мови дізналася про білий мікроавтобус, який забрав її учня, від бабусі, що торгує свічками в церкві. А сам хлопчина був паламарем при місцевому храмі, тож їй не склало труднощів його впізнати.
Звичайно, після зізнання школяра вчителька негайно сповістила про це директора закладу загальної середньої освіти та старосту села. Тоді ж викликали поліцію, але рішучих дій від правоохоронців не дочекалися.
З хлопчиком працював психолог із Суворовської мобільної бригади соціально-психологічної допомоги, тому що дитина була відстороненою. Далі небайдужі соціальні працівники та психолог звернулися разом із бабусею постраждалого до Ізмаїльської окружної прокуратури. Сама Оксана Іванівна сповістила про цей випадок Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а саме його представництво в Одесі.
Оксана Терзі сподівається, що правоохоронні органи проведуть якісне розслідування та покарають винних. Бо хлопчина зазнав фізичного насилля, відчув психологічну та соціальну напругу через викрадення.
«Був би цей хлопчина дитиною якихось чиновників, тоді б поліцейські землю рили, але знайшли б винуватих за дві години», – впевнена співрозмовниця.
Оксана Іванівна знову викликала поліцію. Правоохоронці неохоче приїхали до села Приозерне після погроз жінки надати розголосу цій ситуації, де фігурують військові, на всеукраїнському рівні.
«Після погрози про розголошення приїхали слідчі, експерти, які вирушили на місце події. Постраждала дитина пройшла медогляд, але синців не було, адже пройшло три дні. У нього лише залишились сліди від стяжок. Ці військові знали, як бити, бо всі внутрішні органи у хлопчика болять», – бідкається Оксана Терзі, припускаючи, що такий стан дитини може бути пов’язаний з надмірною нервовою напругою.
Жінка підкреслила, що після жорсткої розмови з поліцією всі покази хлопчини записувалися на камеру, відразу знайшлися очевидці викрадення, дитину запросили на слідчий експеримент. Більш того, поліцейські поїхали до Червоного Яру, аби відшукати камери відеоспостереження.
Джерело: 048.ua
