Коли святкують Хелловін і Велесову ніч, звідки вони походять, які традиції та обряди з ними пов’язують і чому навколо цих свят досі точаться суперечки?
Щороку в ніч із 31 жовтня на 1 листопада світ занурюється в атмосферу містики: люди вирізають гарбузи, вдягають костюми і влаштовують вечірки. Це Хелловін — свято, яке пов’язують із давніми віруваннями про потойбічний світ. В Україні поряд із ним згадують і Велесову ніч, яку вважають слов’янським аналогом Хелловіну.
Як зʼявився Хелловін
Походження Хелловіну пов’язують з кельтським святом Самайн, яке відзначали наприкінці осені на територіях сучасної Ірландії, Великої Британії та частини Франції. Для кельтів цей період символізував завершення збору врожаю та перехід до холодної пори року.
Під час Самайну люди збиралися біля великих багать, проводили обряди та вдягалися в незвичний одяг або маски. Вогонь мав символічне значення, а частина ритуалів була пов’язана з уявленнями про захист громади й добробут у наступному році.
На формування свята вплинуло й християнство. У VII столітті папа Боніфацій IV запровадив у Римі День усіх мучеників, який спочатку відзначали 13 травня. Згодом папа Григорій III пов’язав святкування Дня всіх святих із 1 листопада, а до IX століття християнські традиції поширилися на значну частину колишніх кельтських територій.
Назва «Halloween» походить від англійського вислову «All Hallows’ Eve» — вечора напередодні Дня всіх святих. З часом словосполучення скоротилося до звичної нині назви, а саме святкування поступово набуло світського характеру. У сучасному вигляді Хелловін особливо поширився в англомовних країнах, а згодом завдяки масовій культурі, кіно та комерції став популярним і в інших частинах світу, зокрема й в Україні.
Чому на Хелловін вирізають гарбузи
Один із найвпізнаваніших символів свята — гарбуз із вирізаними очима, носом і ротом, усередині якого ставлять свічку. Його називають «ліхтарем Джека» та пов’язують з ірландською легендою про чоловіка, який хитрістю змусив диявола пообіцяти, що той не забере його душу. Після смерті Джек не потрапив ані до раю, ані до пекла й мусив блукати в темряві з вуглиною, поміщеною всередину вирізаного овоча.
Спочатку в Ірландії та Шотландії подібні ліхтарі могли робити з ріпи або інших доступних овочів. Коли традиція поширилася в Північній Америці, гарбуз став зручнішою альтернативою завдяки розміру та м’якоті.
Основні традиції Хелловіну, окрім вирізання гарбузів
Костюми та маски: на Хелловін люди перевдягаються у відьом, вампірів, привидів, скелетів, зомбі та інших фантастичних персонажів. Популярністю зараз користуються образи героїв фільмів, серіалів, коміксів і відеоігор. У давніх переказах маскування пов’язували із захистом від духів або спробою не привертати їхньої уваги, проте сучасні костюмовані вечірки здебільшого мають розважальний характер.
«Цукерки або витівка»: англомовна традиція trick-or-treat передбачає, що діти в костюмах ходять від дверей до дверей, вітають господарів і просять солодощі. Вислів можна приблизно перекласти як «частування або витівка». Якщо дітям не дадуть смаколиків, вони можуть пожартувати над господарями.
Прикрашання будинків і дворів: перед святом оселі оформлюють павутинням, штучними скелетами, фігурами кажанів, відьом і привидів. На подвір’ях можуть встановлювати декоративні надгробки, труни та інші моторошні декорації, а біля входу розміщувати світильники й гарбузи.
Костюмовані вечірки та паради: дорослі й молодь збираються на тематичні заходи, де влаштовують конкурси костюмів, фотозони та танцювальні вечірки. У деяких містах проводять публічні паради, під час яких учасники демонструють складні образи й грим.
Страшні історії, фільми та тематичні забави: увечері люди дивляться фільми жахів, читають моторошні оповідання або розповідають легенди. Для дітей організовують менш страшні квести, пошуки скарбів і тематичні ігри, а для дорослих — кімнати жахів та інтерактивні вистави.
Святкові частування: окрім цукерок, на Хелловін готують печиво у формі привидів і кажанів, кекси з тематичним декором, карамельні яблука та страви з гарбуза. Кафе й ресторани створюють сезонні меню, а кондитери прикрашають десерти павутинням, черепами чи іншими символами свята.
Які обряди повʼязують з Велесовою ніччю
Велесову ніч часто називають слов’янським або українським відповідником Хелловіну й пов’язують із віруваннями про повернення душ померлих. Її, як і Хелловін, відзначають у ніч із 31 жовтня на 1 листопада.
«У цей день було прийнято згадувати про своїх померлих родичів добрими словами. Ставили свічку, щоб їхня душа знайшла дорогу додому», – каже фольклористка та етнографиня Любов Сердунич.
У слов’янській міфології Велес був божеством, якого пов’язували з худобою, достатком, торгівлею та багатством. Йому також приписують зв’язок із музикою, поезією, магічними знаннями й потойбічним світом.
Серед ритуалів, які нині пов’язують із Велесовою ніччю, називають такі:
- запалювання свічки біля вікна як символічного знака пам’яті про померлих;
- родинну вечерю та згадування історій про предків;
- ворожіння на майбутнє, стосунки або важливі життєві рішення;
- споглядання снів, яким у народних уявленнях надавали особливого значення;
- розпалювання багаття як символу очищення та переходу до нового періоду.
Чому церкви критикують Хелловін
Ставлення до Хелловіну в Україні залишається неоднозначним. Для одних це привід організувати вечірку, провести час із друзями чи влаштувати дитяче свято, тоді як частина християнських громад вбачає в ньому суперечність із релігійними переконаннями. Основні заперечення священнослужителів стосуються використання образів демонів, нечистої сили та смерті як розваги.
Представники Православної церкви України закликають вірян замислитися над змістом святкування, а не сприймати його лише як маскарад. Християнська традиція ґрунтується на вірі в перемогу життя над смертю, тому романтизацію злих сил вони вважають недоречною.
«Загравання зі злими духами ні до чого доброго не приведе. Це вкрай небезпечно для духовного життя. Втім, як і участь у будь-яких язичницьких гуляннях: на Івана Купала та інше», – наголошують у ПЦУ.
Подібні застереження висловлює і отець Римо-католицької церкви Олексій Самсонов.
Читайте також:
Знищене село, яке повернули на карту: як на Одещині відродили Фрумушику-Нову
Джерело: 048.ua
