Двох молодих північнокорейських солдатів, яких українські військові взяли в полон, зараз допитує південнокорейська розвідка на закритому об'єкті. Через їхню історію Сеул відкликав свого посла з Києва.
Як передає "Хвиля", про це пише Financial Times.
Рі 27 років, він снайпер-розвідник. Пеку 22 роки, він стрілець. Обидва були серед приблизно 15 тисяч військових, яких КНДР з жовтня 2024 року відправила до Росії. Так Кім Чен Ин поповнює казну бідної країни і нарощує військові можливості, віддаючи солдатів Путіну.
Українці захопили їх після кількох днів боїв. У полоні вони провели 20 місяців, а в середині вересня їх передали Південній Кореї. Зеленський розповів про це з трибуни Генасамблеї ООН, і відтоді між Сеулом і Києвом триває дипломатична суперечка, яка, за оцінкою видання, не вщухає.
Південнокорейські посадовці вважали, що сторони домовилися тримати передачу в таємниці. До того ж українська влада раніше оприлюднила відео з обличчями солдатів і їхніми особистими даними, а згодом дозволила інтерв'ю, зокрема південнокорейським медіа. На думку експертів, це могло наразити на небезпеку родини полонених і суперечити Женевській конвенції.
У четвер Сеул відкликав посла через заяву Зеленського, а також через коментарі радника президента з питань санкційної політики Владислава Власюка про постачання південнокорейських нафтопродуктів до Росії. Про це FT розповів південнокорейський дипломат.
"Уряд Кореї вирішив відкликати посла в Україні до центрального апарату. Уряд очікує, що всі нерозв'язані двосторонні питання буде полюбовно врегульовано, і задля цього продовжить консультації з українською стороною", – сказав дипломат.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше назвав ситуацію "дипломатичним непорозумінням".
Рі та Пек – єдині відомі північнокорейці, які вижили в полоні. Більшість військових КНДР відправили на Курщину. Там їх кидали в піхотні штурми, на артилерію та в розвідку, часто майже без підготовки.
Рі розповів українським слідчим, що їхав з КНДР у впевненості, що його відправляють за кордон на навчання. Майже три місяці його тренували у Владивостоці, а потім кинули на фронт. На четвертий день боїв він отримав кульові поранення в руку та щелепу. Спершу Рі прийняв українців за своїх і віддав їм гранату та ніж. Пізніше він кинувся головою на бетонну колону, ймовірно, намагаючись покінчити з собою, але його втримали.
Пек кілька днів лежав пораненим, коли до нього підійшли українські військові. Він шукав гранату, щоб підірвати себе і не здатися. За словами самих полонених, український командир непомітно забрав у нього останню гранату, поки бійці надавали першу допомогу.
"Цих хлопців непросто взяти в полон живими. Так у Північній Кореї виховують людей… І їм утовкмачують, що вони мусять померти, хай що станеться", – заявив Зеленський у промові в ООН.
Колишній північнокорейський військовий Лі Хьон Син, який зараз живе у США, розповів, що солдатів КНДР постійно обробляють політично. Під час його служби ідеологічні заняття щодня починалися о восьмій ранку і тривали близько двох годин.
"Солдатів вчать, що природно – і почесно – без вагань пожертвувати життям заради режиму, партії та вождя", – сказав він.
Ще один мотив – страх. "Північнокорейські солдати розуміють, що може статися з родичами військовополонених, перебіжчиків чи людей, яких назвали зрадниками", – пояснив Лі. За його словами, ідеологія, сором і страх за рідних штовхають солдатів до самогубства або смерті в бою, бо їх навчили, що кращого виходу немає.
"Вони розповіли, що потрапити в полон живим вважається найтяжчим злочином. Настільки тяжким, що повернення на Північ означало б не лише їхню смерть, а й знищення трьох поколінь їхніх родин", – розповіла південнокорейська документалістка Кім Йон Мі, яка в жовтні минулого року записала інтерв'ю з обома солдатами в Україні.
Якби полонені повернулися до КНДР, "їх, найімовірніше, чекало б суворе покарання за те, що потрапили в полон, і публічне виставлення напоказ – а вибору ні в тому, ні в іншому вони не мали", вважає Пітер Ворд з Інституту Седжон у Сеулі.
Агенти південнокорейської Національної служби розвідки зараз встановлюють особи солдатів і випитують у них усе про тактику армії КНДР і їхню роль у війні. Така перевірка триває до 90 днів, її можуть продовжити ще на 30. Після цього обох, імовірно, включать до програми для північнокорейських перебіжчиків, зокрема 12-тижневого курсу в центрі адаптації Ханавон. Далі вони отримають житло, фінансову допомогу, допомогу з працевлаштуванням і, за потреби, охорону.
Тим часом, за останніми даними, Пхеньян готується відправити до Росії нові війська. Фахівець з Північної Кореї з університету Кукмін Андрій Ланьков вважає, що для КНДР війна стала даром небес: вона принесла валюту, бойовий досвід і впливового покровителя в Москві. Але, на його думку, цей союз може бути недовгим.
"Два-три роки тому підтримка Північної Кореї була надзвичайно важливою", – сказав Ланьков. Тоді Росії гостро бракувало боєприпасів, північнокорейські снаряди мали велике значення, а солдати КНДР показали себе ефективно на Курщині.
"Тепер характер війни помітно змінився, тож Північна Корея, ймовірно, вже не така важлива, як раніше", – додав експерт.
Кім Йон Мі сподівається знову побачитися з Рі та Пеком у Сеулі. "Тепер, коли вони вільні, я сподіваюся, що вони стануть звичайними хлопцями, які зможуть вчитися співу та комп'ютерам, як вони мені й розповідали", – сказала вона.