Редакція 048.ua продовжує поповнювати рубрику "Стара Одеса". Тут ми збираємо атмосферні світлини міста різних періодів минулого. У матеріалі можна побачити, як виглядали одеські вулиці, транспорт, люди, магазини та будівлі багато років тому. Розпочнемо свіжу добірку із атмосферної світлини, що була зроблена на Андріївському (нині Куяльницькому) лимані у 1912 році. На фото можна побачити пристань на ставку лимана. Курорти Куяльницького лиману користувалися особливою популярністю наприкінці дев'ятнадцятого — на початку двадцятого століття. Цілющий бруд і ропа притягували відпочиваючих із різних куточків країни. У ті роки до послуг пацієнтів та відпочиваючих був чудовий парк та ставок, працювали театр та церква. А так виглядала дача Маразлі. Головний меценат Одеси Григорій Маразлі влаштував гарний парк, відкритий для всіх бажаючих. А у 1889 році архітектор Клейн побудував на території парку 40-метрову оранжерею з паровим опаленням, яка коштувала власнику величезних грошей. У 20-ті роки на базі парку Маразлі створили клінічний санаторій та приєднали до нього дачі сімейства Ашкеназі, Новікова, Бродського, Пуріц та інших багатіїв. Частина цих дач збереглася до нашого часу. Деякі — у хорошому стані та реконструйовані, інші перетворилися на руїни. Не збереглася і так звана "нижня" дача Маразлі — її знищили зсуви. Наступне фото — рідкісний ракурс будівлі Департаменту Уділів, вид ззаду. У роки, коли була зроблена ця світлина (1935), будівля належала Центральному винному заводу. На наступній світлині можна побачити магазини, які існували в Одесі которкий відрізок часу — у 1930-тих роках. Вони називалися "Торгсін" та продавали товари іноземцям за валюту (звідси і назва — торгівля з іноземцями). Знавець Одеси Лев Штерн розповів про особливості цих магазинів: "Там були промислові та продовольчі товари, які були відсутні у звичайних магазинах або відпускалися за картками в обмеженій кількості. Іноземців на той час в Одесі було дуже мало. Більшість покупців у цих магазинах були одесити, які мають родичів за кордоном та отримують від них грошову допомогу. Жартома такий магазин в Одесі називали не "торгсин", а "торгсєв", натякаючи на національність більшості покупців. Справді, на той час багато одеських євреїв мали родичів у Північній та Південній Америках. Еміграція євреїв посилилася після погромів 1905 року і тривала в період Першої світової та громадянської війн. Більшість покупців мала обмежену кількість валюти чи коштовностей і купувала там аж ніяк не делікатеси чи предмети розкоші, а продовольчі товари першої необхідності (борошно, цукор, олію тощо) і якщо залишалися гроші, дещо з одягу та взуття. Тоді з одеситів викачали чимало золота. Практично люди, які приносили готівкову валюту, дорогоцінні метали або каміння, здавали їх і натомість отримували книжечки ордерів на різні номінали в торгсинівських копійках і рублях і вже за ці ордери купували. Біля магазину виник чорний ринок валюти, де спекулянти купували та продавали долари, або як тоді казали "вашингтони", зрозуміло, зовсім не за офіційним курсом". А ця будівля розташована на території санаторію "Аркадія" на Французькому бульварі. Колишня дача сімейства Параскєва. Таким був перший електричний трамвай, що курсував на Аркадійський пляж. Нижче, на фото 1946 року — один із перших міських тролейбусів серії ЯТБ, які прибули до Одеси на початку 1941 року. Під час окупації усі ці машини у кількості 11 штук були вивезені до Румунії, але після перемоги їх повернули у повному складі назад. У місті працювали до кінця 50-х років, останній службовий тролейбус цього типу був списаний на початку 70-х років. Перехрестя вулиць Чижикова (Пантелеймонівська) та Пушкінської. У центрі Свято-Іллінський монастир. Такий самий тролейбус, тільки вже на Дерибасівський, навпроти Пассажу. Зараз на цьому місці, на Дерибасівській, стоїть торговий центр "Європа". А у 1958 році то був літній кінотеатр. Завершуємо добірку романтичним фото з Дюківського парку. Читайте також: Неймовірна Одеська область: вісім унікальних страв регіону Джерело: 048.ua