У Музеї історії України у Другій світовій війні розповіли, який напис не з’явився в скульптурній галереї за радянських часів

0
4

У Музеї історії України у Другій світовій війні розповіли, який напис не з’явився в скульптурній галереї за радянських часів Фото: Національний музей історії України у Другій світовій війні

У муї історії України у Другій світовій війні розповіли, який напис українською мовою не з’явився в скульптурній галереї Музею за радянських часів через цензуру.

"Нещодавно Інтернет-простір сколихнула новина – зі скульптурної галереї "Герої фронту й тилу" на території Музею був знятий напис російською мовою "их подвиги будут жить вечно, их имена бессмертны". Під дописом Музею та в численних спільнотах розгорілася жвава дискусія, учасниками якої стали тисячі людей різного віку та поглядів. Та сьогодні ми хочемо розповісти не про знятий напис, а про той, що так і не був нанесений", — йдеться у повідомленні музею.

Зазначається, що у Центральному державному архіві громадських об’єднань та україніки зберігається доповідна записка завідувача відділу культури ЦК Компартії України Бориса Іваненка секретарю ЦК Компартії України Олександру Капто "О надписях на объектах Украинского государственного музея истории Великой Отечественной войны 1941 – 1945 годов", датована 1 квітня 1981 року – місяцем раніше відкриття Музею.

"Серед семи пропонованих написів у різних частинах скульптурної галереї лише один був українською мовою. Це були слова з вірша українського поета Павла Тичини "Я утверждаюсь", написаного 16 вересня 1943 р. в розпал боїв за Україну: "Я єсть народ, якого Правди сила. Ніким звойована ще не була". Проте єдиному україномовному тексту партійна номенклатура так і не знайшла місця ні в скульптурній галереї, ні на будь-якому іншому об’єкті Меморіалу, що розташувався на 26 га української землі", — йдеться в повідомленні.

Там наголосили, що позбавлений прорадянського ідеологічного забарвлення вірш був і досі залишається маніфестом незламності українського народу, його стійкості перед історичними випробуваннями та віри в перемогу.

"А це йшло врозріз із радянською пропагандою та мітом "великої вітчизняної війни", — констатували в Музеї.

Як повідомлялося, у 2023 році на щиті скульптури "Батьківщина-мати" замінили радянський герб на Тризуб. У 2024-му демонтували літери, якими були викладені назви міст та зображення радянської медалі "Золота Зірка" на Алеї міст-героїв.

29 січня Музей провів демонтаж радянського російськомовного пропагандистського напису зі скульптурної галереї "Герої фронту й тилу".

У березні 2024 року стало відомо, що Національний музей історії України у Другій світовій війні має намір демонтувати горельєф "Курська битва" на території меморіального комплексу. Крім того, зазначалося, що пріоритетним завданням для музейників є створення стаціонарної експозиції, що розповідатиме про століття збройної боротьби українців за свободу й незалежність. Зокрема, у Музеї повідомили, що наступним значним кроком стане впорядкування простору всього комплексу, зокрема, у планах максимальна зміна архітектурного ландшафту: демонтаж усіх пам’яток та елементів радянської пропаганди.