Сьогодні, 18 травня, в Одеському Міському саду відсвяткували День вишиванки. Про це повідомляє кореспондент 048 В День вишиванки, який відзначають щорічно, в третій четвер останнього місяця весни, вирішили об’єднати три свята в Міському саду, розповідає директор Департаменту освіти та науки ОМР Олена Буйневич. "День матері, День сім'ї та День вишиванки, які сьогодні, на нашу думку, вони логічно поєднані між собою і, крім того, нашим дітям, творчим колективам дуже не вистачає очного спілкування. Ми, звичайно, ставили за мету зробити захід, який об'єднає різних людей, міста Одеси. Крім того, тут є більше 100 гостей педагогів з інших регіонів України. Для того, щоб вони побачили, що Одеса — це Україна, що наші діти надзвичайно талановиті, щоб ми не забували це, щоб ми змогли долучитися до збору коштів на підтримку ЗСУ", — говорить Буйневич. Святкова програма була насичена. Діти та дорослі співали та танцювали. А Одеській професійний ліцей технологій та дизайну представив показ дизайнерського вбрання. Показали дві колекції, вони були зроблені ще у 2019-20 роках учнями ліцею, — розповіла директорка закладу Шапошнікова Наталя. “Перше дефіле називається “Деволан”, друге називається “Весна”. Колекція “Деволан” несе в собі конструктивні види одягу, зв’язаний з нашим Деволаном, який був одним з засновників нашого міста. Друга колекція “Весна” — це вишита колекція”, — розповіла Наталя. Директорка сьогодні теж прийшла у незвичній білій вишиванці, яку для неї зробили учні. “Це вишиванка з Полтавщини. Вишиванка — це не тільки червоно-чорне. Ця вишиванка, вона зроблена по рахунку — ниточка до ниточки. Це дуже тонка і дуже така ювелірна робота. Це зробили мої учні кілька років тому. Я її рідко одягаю, тільки на свята. Бережу”, — розповіла директорка. Також було дефіле матусь із дітьми у вишиванках “Вишиванка єднає покоління”. Одна з учасниць вчитель одеського ліцею №4 Галина Пантелюк з онуком Кирилом. Жінка розповіла про свою вишиванку, яку їй багато років тому зробила її бабуся. “Для мене ця вишиванка — згадка про свою бабусю Ганну Козак — звичайну українську селянку з Буковинського села, але надзвичайно талановиту жінку. Вона чудово співала, чудово ткала і чудово вишивала, вона нічого не робила аби як, у все вона вкладала свій глибинний зміст і була тонким психологом. Наприклад, чому мені дісталася вишиванка із ліліями? Бабуся казала: Галина — спокійна і рівноважна, тому їй лілія. Олеся, сестра — запальна і трошки колюча, наче трояндові кущі, їй — вишиванка з трояндами”, — розповіла жінка. Ірина та її донька Софія щороку ходять на святкування Дня вишиванки. “Це наше українське свято. І у нас є, нарешті, вишиванки, ми купили малій цю. І тому вирішили доєднатися до нашого українського свята. Свою вишиванку я обрала через кольорову гаму, вона незвична. Я хотіла, щоб вона була така, як ні в кого. І коли побачила цей блакитний та м’ятний… Вона така ніжна і через те я вибрала її”, — розповіла Ірина. Подруга Ірини Анастасія теж ходить щороку на День вишиванки. Говорить, що намагаються святкувати цей день, одягнувши на себе вишиванки. “Для мене раніше не було такої масштабності. Наприклад, я сьогодні згадувала, моя дитина ходить 3-й рік в садочок і щороку до цього я їй одягла вишиванку і вона була єдина в групі в вишиванці. Для мене вишиванка — це символ, це самоідентичність, це наша національна самоідентифікація і це краса”, — говорить Анастасія. Джерело: 048.ua
