Сьогодні ювілей Гуморини — 50 років. Через воєнний стан грандіозного святкування не було, але одесити не були б одеситами, якби не зробили свято самі собі, як це і було 50 років тому. Як відзначали ювілей, бачила кореспондентка 048.ua. Святкування ювілею почалося в Літньому театрі, в арт-галереї. Там відкрили фотовиставку “Гуморині 50”. Також погасили ювілейну марку. На ній зображений символ Гуморини — молодий морячок у рятувальному колі, а поряд вже дорослий моряк. Намалював марку Віктор Живаго. Біля Ротонди у Міському саду влаштували концерт "З піснею до Перемоги" за участі оркестру Нацгвардії. Танцювали як діти, так і літні люди. Відсьогодні запрацював фонтан у Міському саду. Також водограї запустили на Театральній площі, у сквері Пале-Рояль, на Соборній площі та фонтан-пам'ятник загиблим правоохоронцям на Олександрівському проспекті. Працювати вони будуть з 9 ранку до 21 вечора. Трішки історії Гуморини. Ідея виникла після закриття телепрограми КВК (Клуб Веселих та Кмітливих) восени 1972 року. Засновниками Гуморини був авторський колектив одеської команди КВК «Ділові люди» Голубенко Георгій, Кнеллер Ігор, Макаров Юрій, Олег Сташкевич, Сущенко Леонід, Хаїт Валерій, Цикун Аркадій. Автор назви фестивалю — Олег Сташкевич. Автор емблеми Гуморини «Морячок» — художник Аркадій Цікун. Перше святкування відбулося 1 квітня 1973 року з великим розмахом, як і наступні кілька Гуморин. На вулиці виходили тисячі людей, влаштовували паради, проводили конкурси та концерти. Зазначимо також, що Одеса тоді готувалася стати містом-мільйонником, а тому гасло у свята було таким: "Що ти зробив для появи мільйонного мешканця в Одесі?!". Ще була одна цікава традиція: з'їжджати Потьомкінськими сходами на якомусь транспорті. Взагалі автором цієї ідеї можна вважати відомого одесита — Сергія Уточкіна. Ще на початку 20 століття він спускався архітектурним символом міста на машинах і мотоциклах. І ось через 70 років на Гуморині це робить Ярослав Харченко — відомий капітан команди КВК — він з'їжджає сходами на лижах. А одеський таксист Юхим Відомський використовує для цього ”Запорожець”. На одному із святкувань у перші роки хтось навіть жартував, що на Приморському бульварі вистрілить гармата, що на Думській площі. Навколо пам'ятника зібралася ціла юрба, але гармата, звичайно, так і не вистрілила. Після цього народилася “історія”, що вона таки вистрілила. 1976 року Гуморина стала настільки популярною, що привернула до міста величезний потік туристів, у тому числі з інших країн. Величезні натовпи не цілком контрольованих людей та масштаби заходу налякали владу, і фестиваль заборонили. Офіційна заборона діяла до 1986 року включно. Проте весь цей час в одеських освітніх та культурних закладах проходили конкурси гумористів та місцевий КВК. "Гуморина" жила на невеликих одеських майданчиках. 1984 р. Георгій Делієв заснував оригінальну комік-трупу “Маски”. Всі ці роки, що спираються на багаті класичні традиції театру Дель Арте, театру абсурду, європейської клоунади, виступи “Масок” — це феєрверк свіжої неприборканої фантазії, втілений у форму пантоміми, хореографії, драми. У 1992 році святкова хода була перервана через масштабну пожежу в готелі “Велика Московська”. Напередодні Дня сміху 2003 р. в Одесі у приміщенні колишнього кінотеатру ”Дружба” було засновано унікальний культурний центр – театр комік-трупи “Маски” під назвою “Будинок клоунів”. Гуморина 2004 року пройшла під гаслом “70 років Жванецької влади” на честь ювілею класика одеського гумору. З 2009 року цей день зробили вихідним в Одесі. Гуморина проводиться у формі карнавальної ходи на Соборній площі Одеси. У місті також відбувається багато концертів та інших розважальних заходів. Святкування закінчується вечірнім салютом. А з початком пандемії коронавірусу святкування не проводились. Джерело: 048.ua
