Одеса наша і крапка: історичні факти руйнують кремлівські міфи

0
5

Черговий випад російських політиків проти України знову демонструє, наскільки далеко готовий зайти Кремль у викривленні історичних фактів. Екс-прем'єр росії Сергій Степашин нещодавно заявив, що при створенні СРСР Україна "не мала Одеси, Харкова та Криму", особливо наголошуючи на Одесі як нібито "не українському" місті. Ця заява — яскравий приклад того, як агресор намагається переписати історію, аби виправдати свою кривавою війну.

Що саме заявив Степашин

У інтерв'ю РІА "Новини" екс-прем'єр росії Сергій Степашин прокоментував заклики української влади повернутися до кордонів 1991 року фразою:

"Зеленський везде говорит: Давайте повернемося до 1991 року. Ви знаєте, що б я зараз сказав? Давайте!"

Далі російський політик заявив, що у 1922 році до складу Української РСР нібито не входили "Малоросія, Одеса, Харків, Крим та Севастополь". За його словами, ці території були передані Україні значно пізніше, а отже українська державність сформувалася виключно в рамках СРСР.

Що насправді каже історія

Українська Радянська Соціалістична Республіка існувала в межах, які майже повністю відповідають сучасним міжнародно визнаним кордонам України. До складу УРСР входили всі 24 області, які ми знаємо сьогодні, включаючи Одеську та Харківську — всупереч твердженням Степашина. Одеса була невід'ємною частиною УРСР протягом усього періоду існування Радянського Союзу — від створення республіки до проголошення незалежності у 1991 році.

Територія УРСР включала:

  • Всі 24 області від Волині до Луганщини, серед яких Одеська область займала особливе місце як важливий економічний та культурний центр
  • Автономну Республіку Крим (передану з РРФСР у 1954 році)
  • Міста республіканського підпорядкування — Київ та Севастополь

На заході УРСР межувала з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою; на півночі — з Білоруською РСР; на сході — з Російською РФСР; на півдні мала вихід до Чорного та Азовського морів. Одеса як головний порт УРСР забезпечувала зв'язок республіки зі світом через Чорне море та була "морськими воротами" України.

Момент істини: 1991 рік

24 серпня 1991 року Україна проголосила незалежність саме в тих кордонах, у яких існувала як союзна республіка СРСР. 1 грудня 1991 року відбувся всеукраїнський референдум, де понад 90% громадян підтвердили підтримку незалежності. Важливо: навіть у Криму більшість населення проголосувала "за" незалежність України, а в Одесі підтримка незалежності була особливо високою — понад 85% виборців.

Розбираємо маніпуляції по пунктах

Заява Степашина містить кілька очевидних історичних маніпуляцій. По-перше, він свідомо плутає поняття "створення СРСР" у 1922 році та реальні кордони УРСР, які склалися протягом 1920-х років. Так, адміністративно-територіальний устрій радянських республік формувався поступово, але це не означає, що Одеса чи Харків "не належали" Україні.

По-друге, Степашин намагається створити враження, що ці території були "подаровані" Україні Москвою, хоча насправді вони історично належали до українських земель. Одеса, заснована у 1794 році на місці українського козацького поселення, завжди була багатонаціональним містом з потужною українською складовою. Харків взагалі був столицею УРСР у 1919-1934 роках, що яскраво демонструє його українську приналежність.

Особливі претензії до Одеси

Російські політики особливо часто намагаються поставити під сумнів "українськість" Одеси, і заява Степашина — не виняток. Вони використовують багатонаціональний характер міста та його історичні зв'язки з Російською імперією як аргумент проти його приналежності Україні. Проте ці аргументи не витримують критики: Одеса була частиною України протягом усього радянського періоду, а її мешканці свідомо обрали українську державність у 1991 році. Багатонаціональність міста ніколи не означала його "неукраїнськості" — навпаки, Одеса стала символом української відкритості та толерантності, що й дратує російських шовіністів.

Зброя дезінформації

Заяви російських політиків про "неправомірність" українських кордонів — це не помилка чи непорозуміння. Це свідома стратегія викривлення історії, яка має на меті створити псевдоправове обґрунтування для агресії та підірвати легітимність української державності. Особливі претензії до Одеси пов'язані з її стратегічним значенням як головного українського порту та символу багатокультурної України. Росія намагається посіяти сумніви у міжнародного співтовариства щодо належності цих територій Україні.

Сьогодні росія веде нищівну війну проти українського народу, систематично знищуючи цивільну інфраструктуру, школи, лікарні, житлові будинки. Одеса неодноразово піддавалася російським обстрілам, які завдали величезної шкоди історичному центру міста, внесеному до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Кремль постійно бреше і викривляє історію, намагаючись виправдати цю криваву агресію псевдоісторичними аргументами.

Кожна спроба переписати минуле — це спроба вкрасти майбутнє. Коли агресор заперечує право України на існування у визнаних кордонах, він заперечує право мільйонів людей на життя, безпеку та самовизначення. Атаки на Одесу — це не тільки військова агресія, а й спроба знищити символ української багатокультурності та відкритості світу.

Історичні факти — впертіші за пропаганду. Україна існувала у своїх нинішніх кордонах як частина СРСР і законно здобула незалежність у 1991 році за результатами волевиявлення свого народу. Одеса, як і всі інші українські міста, свідомо обрала українську державність і залишається невід'ємною частиною України попри всі спроби російських агресорів.

Читайте: Терористи попередили: чи готують росіяни удар по порту Одеси

Джерело: 048.ua