Переселенці не хочуть працювати, а місцеві чоловіки бояться військкомату: ситуація на ринку праці в Одеській області, — ВІДЕО

На початок липня в Одеській області зареєстровано 4,5 тисячі офіційно безробітних громадян. Більша частина з них — це жінки. Але дана статистика може значно відрізнятися від реальної, оскільки багато чоловіків бояться ставати на облік у центр зайнятості. Також значна частина переселенців не готові працевлаштовуватися, принаймні, офіційно і у новому для них регіоні. Про це говорили на брифінгу у Медіацентрі Україна – Одеса. Цифри Начальниця відділу працевлаштування Одеського обласного центру зайнятості Світлана Помукчінська розповіла, що у 2022 році на обліку регіонального центру зайнятості було 28 644 особи. «Станом на червень в Одеській області мали статус безробітного 15 888 громадян, 7815 осіб зареєструвалися з початку року. Працевлаштувалися з січня 2023, в тому числі до набуття статусу безробітного, майже 6200 осіб. На сьогодні в службі зайнятості в статусі безробітного перебуває 4,5 тисячі громадян», – зазначила посадовиця. За її словами, наразі в статусі безробітних перебуває 78% жінок і лише 22% чоловіків. Така статистика навряд відображає дійсність, оскільки чоловіки можуть не мати бажання ставати на облік через необхідність подавати у пакеті документів і військовий квиток. Також Світлана Помукчінська розповіла, що в центрі зайнятості зареєстровано 1365 актуальних вакансій, половина з них – в Одеському районі. Це означає, що за офіційною статистикою на одне робоче місце претендують три особи. «Хочу зазначити, що спостерігається дефіцит вакансій за професіями підсобних робітників, бухгалтерів, прибиральників, продавців, касирів, кухарів, вантажників, охоронців, молодшого медичного персоналу. Втім, не вистачає кваліфікованих робочих кадрів – трактористів, водіїв категорій D та E, тальманів, електромонтерів та електрозварювальників. Також не вистачає лікарів та вчителів», – розповіла вона. Переселенці не хочуть працювати Аркадій Мкртичян, заступник начальника Одеської районної військової адміністрації зазначив, що зараз головне завдання районної влади – це працевлаштувати ВПО. Він підкреслив, що у районі зареєстровано понад 112 тисяч переселенців, але якщо вирахувати дітей, пенсіонерів, людей з інвалідністю, то працездатних осіб буде лише 25-30 тисяч осіб. З них офіційно працевлаштованих не більше тисячі громадян. Інші не хочуть працювати, бо частина з них у складному психологічному стані. До того ж ВПО отримають допомогу з житлом, харчуванням і виплатами, тому чекають, що війна скоро закінчиться і вони зможуть повернутися додому. Більшість з ВПО знаходяться у «простої», тому що не хочуть втрачати стаж. До того ж, щоб піти на нову роботу, потрібно звільнитися зі старої. Але це проблематично, якщо, наприклад, завод, на якому працювала людина, знаходиться на т.о. території. Хоча в Одеській РВА, за словами Аркадія Мкртичян, над цим питанням працюють і пропонують дистанційне звільнення. «Наша основна мета на сьогодні: працевлаштувати якомога бліьше внутрішньо переміщених осіб», — зазначає він. Як шукати офіційну роботу і чому це важливо для економіки України? Для працевлаштування ВПО Одеська районна військова адміністрація співпрацює з Одеським обласним центром зайнятості. Спільними зусиллями проводяться: «Ярмарки вакансій», «Ярмарки професій», «Марафони практик». «Проводили нещодавно міжобласну «Ярмарку вакансій». Її відвідали більше 3.5 тисяч осіб. Це були не тільки внутрішньо переміщені особи, а й одесити, які на даний момент не мають роботи. Серед них були випускники шкіл, випускники ВУЗів. Наша основна мета: працевлаштувати максимальну кількість людей. Бо кожна людина, яка працює і сплачує податки — це додатковий патрон, зброя… І тому ми повинні робити все, щоб наша економіка працювала, і ми мали можливість допомагати нашим бійцям на передовій. Тому що війна не тільки на передовій. Кожен повинен робити свою справу, кожен повинен працювати», — резюмував Аркадій Мкртичян. Чим займається центр зайнятості? «Служба надає послуги як і незайнятому населенню, так і послуги роботодавцям. Для населення Служба зайнятості здійснює підбір роботи. Організовує професійне навчання підприємницькій ініциативі», — розповідає начальниця відділу працевлаштування Одеського обласного центру зайнятості Світлана Помукчінська. Також вона розповіла, що відомство організовує проходження профнавчання та видає ваучери на навчання. «Стосовно професійного навчання: воно здійснюється на базі Одеського центру професійної освіти, в якому ліцензовано 33 професії. Також на базі Одеського центру професійно-технічного навчального закладу Державної служби зайнятості організовано кваліфікаційний центр, де можна протягом трьох днів підтвердити кваліфікацію. Наприклад, я маю навики кухаря, і мені потрібен відповідний ліцензований сертифікат, то я звертаюся до центру і здаю відповідні іспити, після чого отримую сертифікат державного зразка, за яким можу працевлаштовуватися за фахом. Таких спеціальностей у кваліфікаційному центрі налічується близько 10. Це: токар, фрезерувальник, педікюрник, манікюрник, кухар, електрогазозварник тощо. Останні користуються попитом у нас. За підтвердженням цієї кваліфікації до нас навіть приїжджають люди з інших регіонів України", — розповіла Світлана Помукчінська. Окремо вона зазначила, що центр зайнятості сприяє і підприємницькій ініциативі. «Ми сприяємо інформаційно-роз'яснювальною роботою, а також проводяться відповідні семінари та тренінги. Організовано курс навчання щодо кредитування бізнес у та ведення його в цілому. Основною послугою для підтримки цієї підприємницької ініціативи є надання мікрогранту у розмірі 150 тисяч гривень за умови створення одного робочого місця (підприємець + 1) і 250 тисяч гривень за умови створення двох робочих місць (підприємець + 2). Також надаємо мікрогранти для учасників бойових дій і членів їх сімей. Розмір гранту дещо більший: від 500 тисяч до мільйону гривень, але на умовах спів фінансування. Воно може бути за власні кошти, кошти партнерів або органів місцевого самоврядування», — повідомила посадовиця. Стимулювання роботодавців Світлана Помукчінська розповіла, що держава приділяє велику увагу підтримці роботодавців, а особливо зараз, коли в країні триває війна. «Ми розуміємо, що цей клієнт дуже важливий і є каталізатором у розвитку економіки. Ми допомагаємо їм з укомплектуванням кадрів, забезпеченням для них підготовки, стажування на робочому місці. Ми можемо під замовлення навчити людей, яких вони потребують. Також є 9 видів компенсації роботодавцям: компенсація зарплати за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, компенсація ЄСВ за працевлаштування соціально незахищених верств населення і решта видів компенсації. В основному це зарплата. Буває, що за працівників за направленням від центру зайнятості держава компенсує протягом року кожний другий місяць зарплату працівника. За внутрішньо переміщених осіб без направлення від центру зайнятості держава компенсує мінімальний розмір зарплати перші два місяці. Далі йде компенсація ЄСВ. У відсотковому порядку це може бути 50% або повне відшкодування. Разом з тим для роботодавців ми організовуємо «Ярмарки вакансій», які користуються попитом, особливо сьогодні, у період війни. Крім того, для них здійснюється профвідбір. Коли збираються 5-10 безробітних, їх оцінюють і потім пропонують роботодавцю декілька осіб, відібраних на конкурсній основі. Разом з тим для роботодавців продовжуються відшкодування допомоги по частковому безробіттю. Якщо він призупинив роботу чи тимчасово скоротив термін робочого часу для працевлаштування (ред. ВПО), то за роботу працівників компенсується близько 50% від мінімальної зарплати у період скорочення робочого часу на підприємстві», — пояснила Світлана Помукчінська. Джерело: 048.ua