Як на Одещині відродили свято виноградарів: історія Трифона Зарезана, — ФОТО

0
12

Свято, яке ще кілька десятиліть тому було майже непомітною частиною календаря, сьогодні перетворилося на яскравий символ культурної ідентичності півдня Одещини. Йдеться про Трифон Зарезан — день виноградарів, що об’єднує традиції, віру та любов до землі.

Це свято, яке відзначають 14 лютого, символізує початок нового аграрного року. Саме в цей день у селах Бессарабії чоловіки виходять у виноградники, щоб здійснити першу обрізку лози, як символічний старт майбутнього врожаю.

Як болгарська традиція стала одеською

Південь Одеської області — це славнозвісний край винограду і вина. Тут, у Болградському та Ізмаїльському районах (раніше Болградському, Ізмаїльському, Татарбунарському та Тарутинському районах), майже в кожному дворі є виноградники, а культура виноробства стала частиною повсякденного життя.

Історично Трифон Зарезан прийшов сюди разом із болгарськими переселенцями у XVIII–XIX століттях. Вони принесли не лише обряд, а й цілу філософію ставлення до землі. З часом традиція вкорінилася, трансформувалася і стала вже не лише болгарською, а спільною для всього Одеського регіону.

Цікаво, що раніше це свято не було таким масштабним. Його знали під назвами "Трифонув день" або "Трифунці" і пов’язували більше з початком польових робіт, ніж із гучними гуляннями.

Обряди, що збереглися крізь століття

Сучасне святкування поєднує давні традиції, які збереглися майже без змін. Усе починається ще зранку: господині готують їжу, збирають кошики, а чоловіки вирушають у виноградники.

Основні елементи обряду залишаються незмінними:

  • символічне обрізання трьох лоз;
  • поливання виноградної лози вином;
  • залишення хліба та рушника як символів достатку;
  • спільна трапеза просто неба.

Один із найважливіших моментів — обрання "царя виноградників". Це найшанованіший господар, якого прикрашають вінком із лози та ведуть селом.

Під час обходу дворів лунають традиційні побажання: "Нехай наш урожай буде багатим! Нехай наш будинок буде повною чашею!", на що відповідають коротким, але символічним: "Амінь".

У минулому це свято мало й іншу, більш містичну сторону. Існували суворі заборони: не можна було різати нічого, окрім виноградної лози; не можна було шити чи готувати з ножем. Порушення цих правил, за повір’ями, могло призвести до неврожаю або навіть хвороб худоби.

Серед цікавих традицій:

  • випікання святкового хліба, який котили по землі, щоб "передбачити" врожай;
  • спостереження за зоряним небом — якщо воно ясне, зима затримається;
  • обрядове освячення насіння перед початком польових робіт.

Від обряду до фестивалю

Сьогодні Трифон Зарезан на Одещині — це вже не лише родинна традиція, а й масштабна подія. У Болграді та навколишніх селах проводять фестивалі, які збирають виноробів, митців і гостей з різних куточків країни.

На таких заходах можна побачити:

  • ярмарки локальних виробників;
  • дегустації вина;
  • фольклорні виступи;
  • відтворення обрядів обрізки лози.

Особливе місце в сучасній історії свята займає відзначення 14 лютого 2025 року в Болграді. Про це йдеться у повідомленні від Міністерства закордонних справ Республіки Болгарії.

Того дня місто перетворилося на центр культурного життя Бессарабії. На запрошення міської влади до святкування долучилися Генеральний консул Болгарії в Одесі Святослав Іванов та представники дипломатичної місії. Фестиваль розгорнувся просто неба, на подвір’ї біля храму Церква Святого Преображення Господнього.

Святкування розпочалося хвилиною мовчання — всі присутні вшанували пам’ять українських захисників. Далі місто занурилося в атмосферу традицій і єдності. До заходу долучилися мешканці громади, винороби, представники культури, а також гості з різних населених пунктів півдня Одещини.

Особливістю заходу стала його благодійна мета — частину зібраних коштів спрямували на підтримку Збройних Сил України. Таким чином, традиційне свято отримало новий зміст, ставши не лише культурною, а й патріотичною подією.

"У своєму зверненні міський голова привітав мешканців та гостей фестивалю, наголосивши на важливості проведення таких традиційних свят, які виражаються в підтримці малих та середніх виробників вина та прагненні залучити іноземні інвестиції та міжнародних партнерів для економічного розвитку регіону",- зазначають у відомстві.

Попри складні часи, Трифон Зарезан не втрачає своєї актуальності. Навпаки ж, він стає символом єдності, спадкоємності та сили громади. Це вже не локальна традиція, а частина культурного коду Одещини.

Це свято про більше, ніж виноград і вино. Воно про людей, які пам’ятають своє коріння, бережуть традиції та передають їх далі.

Читайте:Забутий символ міста: як сьогодні виглядає "Куточок старої Одеси", — ФОТО

Джерело: 048.ua