Змінила п’ять назв: історія однієї з найстаріших вулиць Одеси, — ФОТО

0
10

В Одесі за рекомендацією історико-топонімічної комісії міськради перейменували вулицю Катерининську та площу Катерининську на Європейську вулицю та площу відповідно. А у День Європи було відкрито вказівник з адресою Європейська, 1.

Редакція 048.ua вирішила розповісти історію однієї з найстаріших вулиць міста, яка протягом історії змінила п’ять назв, але загалом була перейменована сім разів, три з яких у квітні.

Вулиця Катерининська отримала свою назву у 1820 році. До цього вона називалася Генуезькою (не плутати з сучасною вул. Генуезькою), про що згадується в офіційному проханні неаполітанського підданого Антоніо Кастеллано від 12 вересня 1804 року.

Назва вулиці походить від однойменної площі, яка, своєю чергою, отримала назву після того, як тут було закладено церкву Святої Великомучениці Катерини для військовослужбовців, оскільки на її території та території нинішнього Приморського бульвару знаходилися солдатські казарми, укріплення, офіцерські флігелі, військовий шпиталь, лазня, пекарня. тимчасова військова церква.

Храм так і не був добудований, але назва за площею закріпилася і дала назву вулиці. Втім, люди помилково вважають, що це місце було назване на честь імператриці Катерини ІІ, якій на площі двічі встановлювали пам’ятник і двічі прибирали його, про що ми розповідали раніше.

Попри військове містечко тоді ще вулиця Генуезька почала забудовуватися однією з перших в місті, при чому доволі щільно. Про це в одній зі своїх робіт написав Олег Губар — український прозаїк, журналіст, поет, автор книг з історії Одеси та почесний громадянин міста.

«Будівлі були переважно невеликими, займали лише частину фасаду відведених місць, тобто роз'єднувалися значними просвітами, парканами. Найзначніша з будівель — це так званий будинок головного начальника, двоповерховий, між майбутніми вулицями Ланжеронівською і Дерибасівською. Пізніше герцог Рішельє передав її комерційній гімназії, згодом перетвореній спершу на Благородний інститут, а потім у Рішельєвський ліцей. У процесі всіх цих пертурбацій будівля неодноразово добудовувалася та перебудовувалася», — написав Олег Губар у своїй праці «Нариси ранньої забудови Катерининської вулиці».

Катерининська вулиця завжди простягалася від сучасного Новощіпного Ряду до площі, але по ній можна було потрапити в порт, тому вона грала велику роль як логістична артерія. Цим шляхом за день могли пройти тисячі возів та екіпажів. Але довгий час вулиця не була вимощена. До 1870 років вона була просто накатаною, через що під час кожної зливи рух значно ускладнювався.

Архівне фото з книги Олега Губаря «Нариси ранньої забудови Катерининської вулиці»Архівне фото з книги Олега Губаря «Нариси ранньої забудови Катерининської вулиці»

Оскільки вулиця була жвавою і центральною, на ній поступово з’явилося багато різноманітних закладів харчування: від трактирів і закусочних до кафе і ресторанів. Одним з найвідоміших закладів було кафе-кондитерська «Фанконі». Кондитерська названа прізвищем 33-річного швейцарця Якова, який її й відкрив. Відома вона завдяки тому, що у майбутньому, яке для нас вже стало минулим, тут проводили зустрічі представники одеської еліти, а також тим, що якийсь час кафе було штабом Міши Япончика. Але це вже інша історія.

Фото з Google

Були на вулиці розташовані й магазини з різноманітними товарами з Європи, цирульні, ювелірні крамниці, а на розі Катерининської та Дерибасівської можна було обміняти гроші та купити квіти на квітковому ринку.

Було й багато готелів з нехитрими назвами: «Англія», «Америка», «Венеція», «Брюссель», «Страсбург» і т.п.

Не потрібно забувати й про духовне життя, адже на Катерининській можна було знайти ​​храми різних конфесій.

У 1804 році греки заклали та побудований у 1808 році храм, який сьогодні відомий як Троїцький собор. Тут свого часу поховали страченого у Константинополі турками 10 квітня 1821 року патріарха Григорія V. Його рештки пізніше повернули до Греції та перепоховали в Афінах у 1870 році. У травні 1907 року в стіні храму поховали почесного громадянина Одеси Григорія Маразлі.

Архівне фото з книги Олега Губаря «Нариси ранньої забудови Катерининської вулиці»

На перетині вулиць Катерининської та Базарної у 1840 році звели першу Вірмено-Григоріанську церкву, яка, на жаль, була пошкоджена в часи ДСВ, а у 1952 році її знищили комуністи та побудували замість храму житловий будинок.

Одним із найвідоміших є римо-католицький Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, який звели у 1849-1853 роках. У ньому похований генерал від інфантерії, граф Луї де Ланжерон. Собор зберігся до наших днів.

Архівне фото з книги Олега Губаря «Нариси ранньої забудови Катерининської вулиці»Архівне фото з книги Олега Губаря «Нариси ранньої забудови Катерининської вулиці»

А на Катерининській, 89 розташовувалася синагога, побудована в 1887 році.

З приходом радянської влади назву вулиці змінили. З кінця квітня 1920 року вона стала називатись вулицею Карла Маркса. Але у період з 19 листопада 1941 по 14 квітня 1944, під час румунської окупації, вулицю перейменували на Адольфа Гітлера.

З поверненням комуністів повернулася і назва Карла Маркса, а всі заклади й культові споруди перетворилися в «совучрєждеєнія». Але після закінчення війни вулиця почала потроху оживати.

Катерининською вулицю почали знову називати з 20 вересня 1991 року, коли Україна здобула незалежність. А 24 квітня 2024 року вона була перейменована на Європейську в рамках процесу деколонізації. Але якщо дотримуватися версії, що її назвали на честь Святої Великомучениці Катерини, то процес зміни назви має мало сенсу.

Фото: ОМР

Не залежно від назви вулиця залишається однією з найкрасивіших та найстаріших у місті.

Джерело: 048.ua