Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України окрім "звичайної" приватизації та продажу санкційного майна опрацьовую на рівні концепції також можливість часткового продажу стратегічних активів, повідомила заступниця міністра Дарія Марчак в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"Йдеться про стратегічні для держави активи, де контрольний пакет має залишатися у державній власності. Наразі ми формуємо бачення процедури та можливих інструментів такої часткової приватизації", – сказала вона на прохання прокоментувати заяви представників уряду про можливість виставлення на приватизацію таких об’єктів, як державні банки, "Укрнафта", "Енергоатом".
"Серед можливих механізмів – аукціон, IPO або private placement", – зазначила Марчак.
За її словами, всередині уряду та з міжнародними партнерами обговорюються конкретні активи, щоб почати їх підготовку.
"Найближча ціль – підготувати кілька компаній до можливості залучення міноритарного акціонера у 2026 році. Йдеться не лише про саму процедуру продажу, а й про прозорість і зрозумілість усіх фінансових потоків усередині компаній", – зауважила заступниця міністра.
Вона пояснила, що мова йде про питання ПСО, аудиторської звітності та прозорого корпоративного управління.
"Усе це великий блок роботи, який потрібно провести всередині кожної компанії, щоб підготувати її до можливого входу міноритарного акціонера. Наше завдання – привести стратегічного міжнародного інвестора, який принесе з собою капітал, експертизу та нові технології", – наголосила Марчак.
За її словами, обговорюються також ідеї про інвестиційні рахунки та "народне IPO" – продаж невеликих пакетів акцій українським громадянам, але основне завдання – зробити так, щоб управління державною власністю та продаж пакетів акцій могли потім конвертуватися в додану вартість.
"Ми хочемо, щоб державні компанії в Україні стали основою для ринку капіталів, щоб з’являлися нові інструменти інвестування, залучались іноземні інвестиції. Можливо з’явиться щось схоже на суверенний фонд, який також даватиме додану вартість для країни. Однак це все це – фінальний етап з точки зору процесів управління державною власністю", – підсумувала заступниця міністра.
Щодо залучення радників з приватизації вона звернула увагу на різний підхід до цього питання за напрямками "звичайної" приватизації та часткової приватизації та повідомила, що з міжнародними партнерами – IFC, Світовий банк, ЄБРР, Європейська Комісія, уряд Великої Британії – обговорюється, як правильно структурувати співпрацю.
"Загальна логіка в тому, щоб залучати партнерів, які братимуть окремі об’єкти в супровід і допомагатимуть готувати їх до продажу. З нашими міжнародними партнерами ми говоримо, хто яку частину роботи може взяти на себе: хто може допомогти з due diligence, хто – з legal risks mitigation (зменшення юридичних ризиків), а хто – з M&A (злиття та поглинання). Якщо можна так сказати, складаємо матрицю допомоги", – уточнила Марчак.
За її словами, наразі ще зарано щось конкретне анонсувати, тому що всі домовленості та переговори ще в роботі, але дискусія йде дуже предметна з метою, щоб кожен великий актив мав професійну підготовку до продажу.
"Радники потрібні – це очевидно. Питання в тому, які функції вони виконуватимуть і хто їм платитиме. Щодо повної приватизації – уряд навряд чи буде оплачувати підготовку кожного окремого активу Щодо часткової приватизації – ми просимо міжнародних партнерів долучатися до підтримки по залученню консультаційних послуг з підготовки і супроводу продажу. І це вже їх справа, чи вони це зроблять власними ресурсами, чи заплатять зовнішньому консультанту", – сказала також заступниця міністра.
Вона додала, що в ході обговорення з українською інвестиційною спільнотою експерти висловили задоволення процедурою приватизації, але від них прозвучав запит забезпечити постприватизаційну підтримку. "Тому серед домашніх завдань для команди на цей рік – розробити процедуру такої підтримки", – зазначила Марчак.
