Представники бізнес-спільноти, аналітичні центри, громадські організації – всього близько 60 об’єднань – закликали президента України Володимира Зеленського та парламент скасувати закон, який ліквідовує незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (Закон України № 4555-IX).
"Закликаємо президента України та Верховну Раду України проявити державницьку позицію: зважити ризики та вчинити дії, необхідні для скасування закону, таким чином підтверджуючи українському суспільству та європейським партнерам вірність європейському вибору України", – йдеться у спільній заяві, розміщеній співзасновником ГО "Технології прогресу", першим заступником міністра економіки (2015-2019 рр.) та головою Державної митної служби (2019-2020 рр.) Максимом Нефьодовим у Facebook у середу.
Там зазначається, що заява готувалася ще до підписання закону президентом і спершу містила заклик накласти на нього вето.
Серед підписантів – бізнес-спільноти CEO Club Ukraine, Board, ГО "Асоціація приватних роботодавців", ГО "Асоціація випускників Києво-Могилянської бізнес-школи", громадські організації "Громадянська платформа "Нова Країна",
"Українська фундація правової допомоги", ГО "Країна вільної громади",
"Центр громадянських свобод", "Незалежна антикорупційна комісія",
ГО "Центр журналістських розслідувань "Сила правди", аналітичні центри
"Центр економічної стратегії", "Інститут аналітики та адвокації", ГО "Центр громадської експертизи".
Як пояснюють підписанти заяви свою позицію, закон ліквідовує незалежність антикорупційних органів, перетворюючи їх на підрозділи нереформованої й політично залежної прокуратури, а також суттєво обмежує ефективність роботи цих органів, позбавляючи їх можливості зберігати конфіденційність розслідувань.
"По суті це означає знищення одного з тих найважливіших факторів, які тримають для України відчиненими двері до Євросоюзу, забезпечують довіру й підтримку з боку європейських партнерів, життєво необхідну в час війни, та живлять українську мрію про краще майбутнє, що дає людям сили на фронті та в тилу", – наголошують заявники.
На їхню думку, закон також створює підстави для згортання наявних здобутків євроінтеграції та надзвичайно збільшує фінансові ризики для країни.
В заяві зазначається, на всіх етапах євроінтеграції, шлях до якої Україна остаточно зафіксувала під час Революції Гідності 11 років тому, незалежні антикорупційні інституції були й залишаються однією з ключових її умов.
Водночас там наголошується, що разом зі зривом перезавантаження Бюро економічної безпеки та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, застосуванням політично вмотивованого вибіркового правосуддя до громадських активістів, військовослужбовців, журналістів тощо, це створює відчуття повернення у 2013 рік, коли геополітичний та цивілізаційний вибір України ще не був зроблений.
Підписанти заяви звертають увагу, що незалежні та ефективні антикорупційні інституції – це не технічна деталь, а системна вимога євроінтеграції України, і є одним із головних критеріїв для оцінки її прогресу на шляху до членства в ЄС, а також важливим маркером довіри з боку європейських партнерів, символом політичної та ціннісної сумісності.
"Знаючи позицію європейських партнерів, ми розцінюємо нинішні події як зрив курсу на євроінтеграцію, за який заплачено не лише сотнею життів Героїв Небесної Сотні, а й багатьма тисячами життів героїв АТО та згодом Сил оборони України в ході повномасштабної війни", – підкреслюється в заяві.
При цьому підписанти заяви акцентують, що повномасштабна війна вимагає максимальної єдності та концентрації сил держави, суспільства та європейських партнерів.
"В умовах падіння економіки, катастрофічної нестачі фінансових ресурсів, крихкої політичної підтримки зовні та ще більш крихкої суспільної згуртованості всередині – це створює надзвичайні ризики для української державності", – резюмують представники бізнес та громадської спільноти.
Як зазначається в дописі, до заяви можна приєднатися всім охочим, заповнивши спеціальну форму, додану до нього.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану, у другому читанні та в цілому проголосувало 263 народних депутатів. Зокрема, правками до законопроєкту генпрокурора наділено повноваженнями: бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам; надавати НАБУ обов’язкові письмові вказівки й витребовувати матеріали будь-яких справ; передоручати витребувані справи будь-яким прокурорам; передоручати розслідування справ, які належать до підслідності НАБУ, іншим органам.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос висловила стурбованість голосуванням Ради за цей законопроєкт, та зазначила, що це є "серйозним кроком назад". Крім того, вона підкреслила, що верховенство права залишається в самому центрі переговорів про вступ України до ЄС. Пізніше, після розмови з прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко та віцепремʼєром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарасом Качкою, Кос заявила, що ЄС продовжить працювати "з Україною над необхідними реформами у сфері верховенства права та прогресом на шляху до ЄС".
Своєю чергою, віцепремʼєр Качка у розмові Кос запевнив, що порядок денний реформ в Україні та зобов'язання щодо вступу у Європейський Союз залишаються повністю чинними.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андріс Кубілюс, коментуючи події в Україні, заявив, що довіра між країною, що воює, та її керівництвом на війні важливіша за сучасну зброю – її важко побудувати та зберегти, але легко втратити через одну суттєву помилку керівництва.
